Пріоритети
- На 18 років зможу купити новеньку машину. Пенсію непогану дають, близько тисячі, якраз до повноліття назбираю на гарний подарунок, - хвастається мені знайомий, якого близько 3-х років не бачила. Півтора року тому в нього народився другий син, перший ж вже 10 років хворіє, відсутність гормону росту, дитина просто не росте. Спершу з дружиною возили по лікарях, а тоді вирішили, що забагато грошей витрачають на лікування, нічого не допомагає, то й перестали "даремно" тринькати гроші. Надумались ще одну дитину народити, років 5 лікувались, по знахарях їздили, нарешті вдалося... Народився син, а через рік виявилося, що з тією ж самою хворобою, що й перший... Через інвалідність дітям призначили пенсію, яку "добрий татусь" замість того, щоб витрачати на лікування, терпеливо складає на нову машину. В маленькому провінційному містечку, в якому вони живуть, їх вважають олігархами, оскільки мають власну мережу магазинів та кафе-бар. З початку літа і аж до осені з лісу не вилазять, то ягоди збирають, то гриби продають. На лікування ж дітей грошей та часу не вистачає... В містечку ж усі пліткують, що діти покарання несуть за чужі гріхи, бо ж бабуся була начебто відьмою. Коли її хоронили, язик настільки розпух, що й в рот не влазився, бо так за життя любила плескати тим язиком.
Страшно, що є люди, які жертвують здоров"ям власних дітей заради багатства, яке навіть не буде кому після себе залишити. Не так давно зрозуміла, що найголовніше в житті — правильно розтавити пріоритети, так щоб ніколи про це не пошкодувати, щоб ніхто не дорікнув, щоб не стало соромно потім. Для когось — це гроші, для когось — кар"єра, слава, визнання і т. д. Та слід пам"тати, що найголовніше в житті сім"я та діти, бо як кажуть: "Кар"ра не чекатиме вдома, слава не обійме вночі, а гроші не подарують справжню радість та тепло".
