Студентські винаходи. Держава не фінансує, ідеї крадуть американці на наукових конференціях
Студентів із Вінницького технічного університету десятий рік поспіль визнають кращими винахідниками в Україні. Але їхні винаходи нікому не потрібні. Немає ніякого фінансування. Невтішні вони їдуть на Міжнародні конференції й діляться ідеями. Які в них успішно крадуть.
Ось що ще не вкрали:
20-річний Андрій Козак та 22-річний Іван Іванов розробили програмне забезпечення для медичного приладу, який миттєво діагностує серцево-судинні хвороби. Прилад називається фотоплетисмограф і має вигляд невеликого чорного ящика, під'єднаного до монітора.
- Людина ставить руку між датчиком та приймачем. Через руку проходять оптичні хвилі. У хворої людини в крові є зміни, які фіксує пристрій. Так можна діагностувати аритмію, ішемію, склероз судин. Точність діагнозу 80-90 відсотків. Ми працюємо над підвищенням точності. Прилад рятуватиме життя, бо буде економити час на визначення діагнозу, - говорить Андрій Козак, 20 років.
22-річна Олена Вербовецька третій рік працює над медичним пристроєм, що миттєво діагностує рак молочної залози в жінок. Ним хоче замінити томографію.
- Томографія — це опромінення, а результатів треба почекати. Наш метод абсолютно нешкідливий, а результати бачимо відразу на моніторі. В основі приладу — лазерний поляриметр. Ним просвічуємо зразок плазми крові людини. Випробовували його на зразках крові здорової жінки, хворої на мастопатія та на рак. Діагностували абсолютно точно. Майбутнє за лазерною медициною, - розповідає Вербовецька.
20-річний студент Максим Михайленко винайшов спосіб збільшити швидкість інтернету в 50 разів.
- Я створив оптичну матрицю, яка може паралельно обробляти близько 10 тисяч потоків інформації зі швидкістю світла. Має вигляд плати з кількома рядами лазерів. Вона для комп'ютерів майбутнього. Інформація буде передаватися не по проводах, а на базі оптичних з'єднань. Якщо зараз максимальна швидкість інтернету — 160 мегабіт на секунду, то завдяки моїй матриці вона зросте до восьми гігабіт. В майбутньому найповільнішим пристроєм залишиться людина, - каже Максим.
Матриця розроблена теоретично. Для практичного втілення немає коштів.
Один лазер буде коштувати 400 доларів. Матриця обійдеться в кілька десятків тисяч доларів. А наш університет бідний, як церковна миша. Не маємо навіть простої лабораторії. Науковців переманюють закордон. Торік влітку я їздив на Міжнародну конференцію в Сан-Дієго в США. Там презентував свій винахід. Спілкувався з трьома українськими винахідниками, які туди виїхали, - додає хлопець.
18-річний Ростислав Довгалюк винайшов комп'ютерну програму, яка з високою точністю обробляє рентгенівські знімки та фотографії сітківки ока.
- Після обробки на знімках видно всі деталі, які важко помітити неозброєним оком. Це дозволяє поставити точніший діагноз, виграти час та зекономити на плівці. Тепер хочу, щоб програма ще й аналізувала зображення, - каже студент.
П'ятикурсник Андрій Бандера спільно з інженером кафедри Євгеном Ходяковим винайшли нові енергозберігаючі лампочки. Вони економніші в 15 разів за люмінесцентні, бо складаються зі світлодіодів.
- Світлодіодна лампочка тягне два-чотири вати, а люмінесцентна всі 60. Вони не шкідливі для зору та витримують температури від мінус 40 до 60 градусів, - розповідає Бандера. Показує півметровий світильник, який заряджається від мережі протягом 8 год. Споживає 6 Вт. Пропонує такий використовувати сільським жителям, коли вимикатимуть світло. Може повноцінно освітлювати кімнату кілька годин.
- Якби їх поставити на конвеєр, то коштували б 500 гривень. А поки де дослідний зразок і коштує втричі дорожче, - додає Євген Ходяков, 50 років.
На світлодіодах працюють світлофори. В якості освітлювачів можуть безперервно працювати десять років. Ними можна підсвічувати вітрини, щити, алеї, освітити всі села.
- Це енергозберігаюча технологія, яка здатна в рази здешевити все виробництво. Ми пропонуємо її запровадити, але нашим на українську науку наплювати. А потім будуть це саме купувати закордоном. Бо від нас не получать откатів, а із закордону кожна партія з відкатами, - каже професор, Володимир Кожемяков.
Кандидат наук, 27-річний Вадим Маліновський винайшов нові мережі, які здатні передавати не тільки струм, а й інформацію. .
Ввесь світ обсотаний проводами. Я пропоную металеві кабелі замінити на оптичні волокна. Волокно — це прозора нитка з кремнію. Має товщину, як людська волосина. Швидкість передачі по ній порівнюється зі швидкістю світла. На жаль, запровадити цього в Україні не можемо, бо немає інвестицій. Їдемо на Міжнародні конференції, ділимося досвідом і втрачаємо свої мільйони, - каже науковець.
