"У грузинів є справжній талант говорити філософські затяжні тости, в цьому вони дуже сильні. Один тост є майже обов'язковим, якщо в компанії є кілька туристів: "Коли Бог роздавав народам землі, грузини, як завжди, спізнювалися. Коли вони прийшли, виявилось, що всі землі роздані. "Вибач", - сказали вони, -- ми робили супру (грузинське застілля) , щоб відсвяткувати те прекрасне життя, яке ти нам дав, тому і запізнилися". "Я роздав всю землю", - відповів Бог. - "Залишив тільки маленький куточок для себе. Але ви такі справжні, що я буду радий віддати вам цей райський куточок ". Моя думка - або грузини лукавлять, або у Бога щось не так зі смаком, – розповів знайомий, який повернувсяз Грузії.

"Подорожуючи по Грузії і спостерігаючи оточуючих ,почав  розуміти, що тут повинен був народитися ще один тост-легенда, приблизно такого змісту: "Коли Бог роздавав чоловікам їх жінок, грузини як завжди спізнювалися. Коли вони прийшли, виявилось, що всіх найсимпатичніших дівчат забрали українці, італійці та французи ... " Іншими словами, якщо в Тулу не слід їздити зі своїм самоваром, то до Грузії обов'язково треба їхати зі своєю жінкою!

Наслідком того, що грузинам не пощастило з жінками, є вражаюче низький показник чисельності цієї нації - всього лише 4,5 млн. Щільність населення в Україні незначно, але вища, ніж в Грузії. З усього цього можна зробити висновок: легенди про те, що грузини - це справжні мачо, це всього лише легенди. Якби вони були такі мачо, як  люблять себе підносити, то з чисельністю та щільністю населення у них була зовсім інша картина".