Читайте! З Вас же братимуть приклад!

Колись одна викладачка на парі запитала: "У кого є з собою газети?" Підняли руки декілька людей. Потім знову запитала: "А в кого є з собою книги?" Піднятих рук в аудиторії побільшало. Тоді вона сказала фразу, яку я майже щодня згадую: "Читайте! Ви ж журналісти – з вас повинні брати приклад. Читайте в метро, і на зупинках. Самі рекламуйте свої ж видання".

Нещодавно в метро я зрозуміла, наскільки вона мала рацію. Був час пік. Декілька хвилин по шостій вечора. У вагон метро мене, звісно, занесли. Було так тісно, що якось навіть вдихнути та видихнути повітря не можна було. Після робочого дня не те що читати, букви не хотілось на рекламних щитах бачити.

Але неподалік я побачила дівчину, яка читала книгу з фізики. І читала так уважно, розглядала схеми, загинала сторінки, щось обводила ручкою, що мені теж захотілось взяти до рук журнал і "добити" недочитане ще з вчорашнього дня інтерв'ю з видавцем Слабошпицьким.

Зануритись знову в світ букв, яких не хотіла помічати ще декілька хвилин по тому, і не бачити навколо тітоньок, які постійно стоять на моїх чоботях, та чоловіків, які вже встигли випити з кимось на брудершафт. Захотілось, як у дитинстві, втекти з реальності в інший світ на сторінках книги.

Читайте! І, може, ваша посмішка від прочитаного для когось стане позитивом за весь напружений день.