Та скільки ж можна лити бруду на 6-річного Тимура?
Останнім часом на Тимура, якого несподівано для нього самого зробили ледве не символом збірної України, вилилось занадто багато бруду як для його віку.
Майже всі ЗМІ пишуть про його батька депутата, про те, що останній став "тушкою", про те, що він проголосував "так" за мовний закон. Люди в коментарях готові чи не забити до смерті малого просто за те, що він з'явився на матчі.
А, може, досить обливати брудом 6-річну дитину, якій, чесно кажучи, начхати, який закон прийняв його батько та за що того ненавидять? Може, досить робити незграбним, бридким і паскудним те, що є щирим, дитячим і просто гарним.
Хлопець проявив класні емоції, як і кожен з нас, хто дивився той матч і бачив гол Шевченка. Тимур не винен, що його батько робить, дуже м'яко кажучи, неправильні вчинки, він – просто щиро вболівав, без підкупів, без акторської гри.
І чому так багато людей хочуть хоч маленьку частину чогось гарного перетворити на велику купу чогось бридкого та неприємного?
P.S. А на дітях просто соромно відіграватися за помилки батьків. Думаю, про це повинні пам'ятати не лише журналісти
