Коренізація в УРСР: засоби і цілі
У квітні 1923 року ХІІ з'їздом РКП(б) було проголошено курс на коренізацію, тобто народам СРСР надавалися певні можливості для розвитку власних надбань (мови, культури), відбувалася підготовка національних кадрів. Іншою стороною такої гарної ззовні медалі була мета таких впроваджень - посилення впливу комуністичної партії у національних районах.
Українізація є українським втіленням такої політики. Розглянемо детальніше її особливості.
Під час цього періоду представників української національності залучали до партійних та державних органів, установ. В свою чергу, в усіх установах і навчальних закладах, почали запроваджувати українську мову. Українською мовою видавалися газети, журнали й книжки. Відбувалося, так мовити, відродження традицій, глибоко вивчалася національна історія. Окрім розвитку національної культури, були створені належні умови для розвитку культури й мови національних меншин, які проживали в Україні.
Українців намагалися переконати в тому, що радянська влада – не окупаційна, а їхня власна. Російськомовних спеціалістів змусили вивчати національну мову. Мабуть, вперше російська інтелігенція відчула себе національною меншиною.
Цікаво те, що українізація здійснювалася навіть за межами УРСР (Кубань). Частка українців у КП(б)У за 7 років (1920-1927 рр.) зросла на 32 % (20-52 %). Було створено Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ), але згодом її було ліквідовано.
Українізація підтримувалася О. Шумським, В. Затонським, Г. Гриньком, а також М. Скрипником, одним із наркомів освіти. До речі, будучи на цій посаді, Скрипник сприяв українізації шкіл, підготовці національних кадрів учителів і викладачів. Не підтримували цю політику, а то й чинили опір верхівка комуністичної партії, чиновники, керівники підприємств, зрусифіковані міщанство, робітники й інтелігенція.
Взагалі розподіл поборників і противників був очевидним, тому, на жаль, очевидним є й результативність впроваджень. Незважаючи на те, що коренізація в УРСР все-таки дала певні позитивні зрушення, справжнє поставлене завдання комуністів, бажання верхівки влади, пішовши зовсім іншими, ніж зазвичай, шляхами, затьмарити і отримати довіру українців, зводить практично їх нанівець.
