— Працюю у хоспісі та відділі для безнадійно хворих. Бачу, як важко родинам зважитися на цей крок, навіть якщо хворий у нормальному стані розпорядився у критичному випадку відключати його від життєзабезпечення, — розповідає 54-річний Вальтер Шлез, лікар із Брюсселя, Бельгія. — Кожного разу придивляються, шукають зачіпки за життя.
Найлегше відходять старі люди. Коли відключаєш апарати, просто засинають. Молоді хапаються за життя. Деколи агонія дуже болісна і довга. Тоді здається, що родичі поспішили, у мозку був ще шанс. Нікого не знаю, хто зважився б на евтаназію, доки живий мозок і людина все усвідомлює. Бачив повністю паралізованих, із переламаними хребтами, метастазами по всьому тілу, але вони продовжували боротися.
Евтаназію проводять по-різному. Декого відключають від апаратів життєзабезпечення, декому треба вводити препарати (смертельні. — "ГПУ"). Другий спосіб завжди важчий для мене. По списку діагнозів, з якими дозволять проводити евтаназію, бачу, що доведеться колоти у більшості випадків. Навіть із найважчими діагнозами діти борються. Нам важливо для психологічного стану родичів, щоб агонія була найменш болісною.
Зараз вирішують справи двох дітей. Першому 5 років. Дуже важка форма гідроцефалії. Зробили кілька операцій, але жодна не допомогла. У дитини голова більша, ніж у будь-якого дорослого. Мозкової активності не фіксують. Ми поставили малюка першим у чергу, доки завершаться всі законні процедури. Минулого тижня мати тимчасово попросила документи сина, щоб проконсультуватися з лікарем у Китаї. В дитини немає найменшого шансу, але мати боротиметься.
Другій дівчинці 6 років. Багато вроджених вад — сліпота, параліч, розщілина носа й рота. У жінки ще троє дітей. Після аварії не може піднімати важкого. За дитиною доглядає 14-річний брат. Мати легко оформила документи на евтаназію, відмовилася від консультації священика чи психолога. Донька не має нападів чи погіршень — вона для матері тягар. Старші троє з надією запитують мене, чи може вийти заборона вбивати дітей.
Такі рішення мають приймати у дуже відповідальному суспільстві, щоб у людей не було спокуси відмовитися від тих, кого важко ростити.
2 
1
Коментарі