Прощання з Уґо Чавесом продовжили на тиждень

— Я не хочу помирати. Будь ласка, не дайте мені померти, — такими були останні слова президента Венесуели 58-річного Уґо Чавеса, кажуть у його оточенні. Він помер 5 березня у військовому госпіталі столиці Каракаса близько 16.25 — о 23.55 за київським часом.

Поховання венесуельського лідера, призначене на 8 березня, скасували. Бо охочих попрощатися з ним — мільйони. За перші три дні повз труну, виставлену у військовій академії, пройшли понад 3 млн людей. Прощання триватиме щонайменше до п'ятниці.

— Ми зайняли чергу 8 березня зранку, — розповідає 27-річна Таня Марес. — Не подумали, що потрапимо якраз на офіційну частину, коли прощатимуться всі президенти. Бачила лідера Куби Рауля Кастро, аргентинського президента — Крістіну Кіршнер, дуже красива. Білоруського президента Лукашенка помітили, коли вже виходив. У черзі обурювалися, що американці так і не висловили нам співчуття. Ми простояли 16 годин. Люди непритомніли, але продовжували чекати.

Попрощатися з Уґо Чавесом приїхали делегації з 55 країн. По телебаченню людей просять не приносити квітів до академії. Букети можна залишати біля спеціальних меморіальних дошок. Поряд із натовпом чергують поліція та військові.

— Нам роздали портрети президента. На звороті — уривки його виступів. Якщо комусь стає погано, пропонують воду. Важко вистояти, бо дуже багато людей впадають в істерику. Чергує "швидка". Якщо хтось дуже сильно побивається, дають заспокійливе. Брат працює в лікарні, то каже, що за три дні використали місячний запас заспокійливих ліків, — продовжує Таня Марес.

Перед входом до академії ретельно обшукують, забирають усі речі. Просять не підходити до родини Чавеса.

— Я трохи боялася йти до труни. Взагалі не пішла б, якби бабуся з дідусем не попросили. Тіло дуже загримоване. Виглядає років на 20 молодшим, ніж був. Зовсім не схожий на людину, що померла від раку. Не лисий. Якщо й перука, то виглядає, як справжнє волосся. Я вірю лікарям, які говорять, що Чавеса могли отруїти. Охорона слідкує, щоб ніхто не фотографував тіло. Двох журналістів за спроби зняти забрали в поліцію.

Після прощання тіло Уґо Чавеса забальзамують і виставлять у музеї революції. Він стане 14-м світовим лідером, що потрапить до мавзолею.

Про смерть Уґо Чавеса пізно ввечері 5 березня повідомив у телезверненні віце-президент Венесуели Ніколас Мадуро, 50 років.

У середу вранці в госпіталі священик читає молитву. Навколо стоять військові. Над труною схилилася мати покійного — 78-річна Єлена Фріас де Чавес. Обличчя затуляє білосніжним носовичком, витирає сльози. Поряд — Ніколас Мадуро, найближчий соратник президента.

Чорний катафалк, на даху якого встановили труну, оточують щільним кільцем військовослужбовці. Вони стримують венесуельців, які прийшли до будівлі госпіталю. Натовп скандує: "Чавес! Чавес! Чавес!".

— Моє серце розривається від болю. Ми хотіли, щоб наш президент був завжди. Ми любимо і любитимемо його, — каже, витираючи сльози, домогосподарка 38-річна Джулі Жіль.

Катафалк їде вулицями Каракаса до військової академії. На автомобілі драпірована національним жовто-синьо-червоним прапором труна з тілом покійного.

Протягом всього 8-кілометрового шляху траурної процесії вдовж вулиць стоять десятки тисяч венесуельців. Більшість із них у червоному одязі — це колір боліваріанської революції. Так називають перетворення у країні, які розпочав Чавес 1999-го.

Попереду катафалка несуть велетенський барабан. Його глухі звуки частково приглушують плач людей, які рвуть на собі волосся, розмазують руками по обличчі сльози. Дехто тримає національні прапори, фотографії Чавеса. Кілька десятків чоловіків знімають похоронну процесію на мобільні.

— Боротьба продовжується! Командоре, ти завжди житимеш у наших серцях! — люди перекрикують одне одного і звуки барабану.

Процесія вирушила від госпіталю о 10.42 і прибула до місця прощання о 17.52.

До кінця жалоби у країні не працюватимуть школи, державні та приватні установи. На всій території держави на цей час діє сухий закон.

Напередодні, коли венесуельці почули про смерть президента, кинулися в магазини, щоб запастися провізією. Кажуть, "невідомо, які часи настануть після команданте".

×