Джон Коркоран із американського міста Оушенсайд у штаті Каліфорнія протягом 17 років викладав у місцевій школі, не вміючи читати та писати. План занять він складав усно, а розповідь супроводжував наочними матеріалами. На його уроках постійно були два або три асистенти, які робили записи на дошці й перевіряли письмові завдання.
Коли Коркоран навчався в молодших класах, учителі вважали його розумово відсталим. Вони жаліли хлопця, тому й переводили з класу до класу. У середній школі, щоб приховати безграмотність, Коркоран почав прогулювати уроки. За це його постійно викликали до директора.
— Якось до школи запросили моїх батьків, — говорить Коркоран. — Вони завжди мене підтримували, тому сказали вчителям, що в мене немає проблем із читанням. Пояснили, що маю психологічні й емоційні проблеми. Відтоді вчителі звертали на мене менше уваги.
Щоб закінчити школу, Джон крав тести та просив друзів робити за нього завдання. Також підроблював документи і списував на контрольних. Завдяки цьому 1956 року отримав атестат про середню освіту. Після цього вступив до коледжу в Техасі, який закінчив 1961-го.
Тоді в рідному місті Коркорана бракувало вчителів. На роботу брали всіх, хто отримав диплом про вищу освіту. Таким чином Джон влаштувався до школи.
— Із часом я почав перейматися через те, що вчив дітей, не вміючи читати та писати, — каже чоловік. — Мені стало соромно за себе, за нашу країну, за школи, де дітей не можуть навчити читати.
У 48 років Джон Коркоран вирішив знову розпочати навчання. Він таємно записався на курси і вже за рік міг читати на рівні 6 класу. Нині він працює адвокатом і спеціалізується на справах у сфері освіти. Окрім того, має бізнес у галузі нерухомості.
Коркоран, якому вже майже 70, видав дві книжки: "Учитель, який не вміє читати" і "Шлях до грамотності". Також він заснував благодійну фундацію, що спонсорує освітні курси у штатах Каліфорнія та Колорадо.
Коментарі