Зранку у вівторок, 4 лютого, працівники Лондонського метро розпочали страйк. О 21.00 за місцевим часом зачинили деякі станції на 48 год. Решта працювали не в усіх напрямках, із затримками. Протестували проти скорочення 953 метрополітенівців.
Страйк організували Національна спілка працівників залізничного, морського і громадського транспорту та Асоціація найманих працівників транспорту. Міська влада вирішила скоротити частину робітників, щоб зекономити 50 млн фунтів — 696 млн грн — на модернізацію метро.
Під час страйку курсували менше третини потягів на восьми з 11 ліній метро. На багатьох зупинках виникла тиснява, як перед станцією Ватерлоо. На вулицях були затори. Через перевантаження та погану погоду наземний громадський транспорт затримувався. Автобуси — на годину. Запустили близько сотні додаткових, з яких 16 старих музейних експонатів. 30 тис. людей пересіли на велосипеди. На Оксфорд-стріт утворився затор із 13 автобусів. Частина пасажирів користувалися приміськими човнами та рейсовими поромами.
— Потяги були такі забиті, що стало важко дихати. Від району в передмісті Піннер на північному заході Лондона до станції Канада Вотер на сході міста їхав майже 4 години. Та працівникам метро співчуваю, адже вони можуть втратити роботу, — розповідає вчитель 29-річний Омар Салахуддін.
Крім звільнень, державна організація "Транспорт для Лондона" планує зачинити багато квиткових кас. Все це зробить метро менш безпечним для пасажирів, кажуть у профспілках. Переговори між міською владою та працівниками на початку тижня закінчилися нічим.
— Це гнів працівників за спробу скоротити їх. Без них метрополітен перетвориться на небезпечну пусту оболонку, — говорить Боб Кроу, голова асоціації профспілок.
У відповідь на страйк мер Лондона 49-річний Борис Джонсон запропонував заборонити метрополітенівцям страйкувати й зарахувати цей вид транспорту до категорії основних послуг, де працівники не мають права такого робити.
Близько 450 працівників погодилися звільнитися за власним бажанням. Дві сотні переведуть в інші відділення метро.
Скорочення підтримали 82% лондонців, за державним опитуванням. Відповідно до опитування профспілчан, більшість користувачів метро підтримують страйк та працівників. Якщо не виконають умов метрополітенівців, за тиждень вийдуть на страйк.
Уроки розпочиналися на дві години пізніше
У ніч на 20 грудня 2005-го о 3.00 працівники громадського транспорту Нью-Йорка розпочали страйк. Рух метро та автобусів зупинили. Вимагали збільшити зарплатню та протестували проти підвищення пенсійного віку. Офіційно страйк тривав два дні, але відновити рух транспорту вдалося лише на третій. За підрахунками міської влади, у перший день Нью-Йорк зазнав збитків на $400 млн, а наступні два дні — по $300 млн.
Найбільше постраждали власники крамниць, бо страйк припав на передріздвяні дні. Покупці їхали за подарунками з міста або купували в інтернеті. Через затори на дорогах карети "швидкої" запізнювалися на виклики. У державних школах уроки розпочинали на 2 год. пізніше, ніж за розкладом, а більшість приватних закрилися. У центральні райони міста пропускали лише автівки, повністю завантажені пасажирами. Створили спеціальні майданчики, де водій міг підібрати супутників, щоб розвезти їх по домівках.
Суддя Теодор Джонс присудив транспортній профспілці $1 млн штрафу за день простою. З кожного страйкаря вирахували за кожен день дводенну зарплатню. Це був третій страйк міського транспорту Нью-Йорка. Після першого, 1966-го, право на страйк для цієї категорії робітників обмежили. Однак 1980 року вони знов протестували. 2006-го робітники й міськрада узгодили компромісне підвищення зарплатні на 3%, 4% та 3,5% у наступні три роки.
4 
1
Коментарі