Ексклюзиви
Понеділок, 10 вересня 2012 00:15

"Тримають перед пузом пачку грошей і торгуються"

Автор: фото: Вікторія МИКИТЮК
  Артем Бойко з Веронікою Гричко з села Маркуші Хмільницького району перебирають гриби, які зібрали їхні батьки за селом. Вони принесли шість відер маслюків, гриби добре йдуть на закрутку
Артем Бойко з Веронікою Гричко з села Маркуші Хмільницького району перебирають гриби, які зібрали їхні батьки за селом. Вони принесли шість відер маслюків, гриби добре йдуть на закрутку

На автошляху "Вінниця—Немирів" на виїзді із селища Вороновиця місцеві продають консервовані та сушені гриби. Тиждень тому їм заборонили торгувати на дорозі.

— Прийшла міліція з санстанцією. Сказали вобше згорнутися і йти картошку копати, бо якийсь генерал буде їхати. А на слєдующий день розрішили опять приходити, — каже 63-річний Василь Григор'єв. — Я послухав, бо з ними не треба сваритися. Банкою грибів не відіб'єшся.

Грибний сезон почався два тижні тому. Урожай невеликий через засуху.

— Гриби люблять вологу та тепло. Ростуть, коли парить у лісі, — виставляє в ряд банки у три поверхи. — Вигідніше закрутку продавати, бо зібрані гриби свіжі тільки день і тоді чорніють. Літрову банку білих віддаю по 100 гривень. У цю суму вщитую всі витрати приготовлєнія.

Біля Вороновиці найбільший грибний ринок. Тут торгують увесь рік.

— Буває по п'ять днів стою, ніхто тих грибів не хоче. Покрутяться, помацають банки і поїдуть. А ше питають: "І це їх хтось бере? Ними ж так можна траванутися". Да, довідок від санстанції в нас немає, але гриби ми добре знаєм. Учимо завжди покупців, як у баночці всі іден до одного і розсол світленький, значить хороші. Якщо в грибі сумніваюся, я його в банку ніколи не кину. Але й хорошими грибами можна отруїтися. У нас був один дальнобойщик, який купив банку грибів і на голодний желудок її вмотав. Понятно, що буде отравлєніє, — пояснює Василь Григор'єв.

До нього під'їжджає джип із кіровоградськими номерами. Виходить молодий водій у стильному одязі.

— Квашені грибочки маєте? — обдивляється банки.

— Вони неходові, бо через жару за два дні вистрілюють. Квашені закривають у банки під капроновими кришками. Візьміть мариновані, не пожалієте, — радить продавець.

— Нє-нє, то не такі, — поспіхом сідає в авто.

Протягом години Василь Григор'єв не продає жодної банки.

— Торг хороший осінню і зимою. Часто такі джипи стають — у 2 метри висотою. Звідти вилазять крупні дядьки, тримають перед пузом пачку грошей і ще й торгуються. Ніколи таким не спускаю. Над тими грибами длубаємося ночами, — розповідає. — Потім у банки треба скласти до пуття, щоб був товарний вид, шляпка до шляпки, ножка до ножки. Клієнтів прибиваю знижками. Кому 5 гривень скидаю, кому десятку. Вони потім знов приходять.

Водій 52-річний Олег Ільїн із селища Вороновиця під'їжджає мотоциклом. Витягає з коляски відро великих білих грибів. Хоче їх продати Василю Григор'єву за 110 грн.

— Не всуну їх у банку та й трохи погризяні слимаками. Ти Рижому предложи на сушку, — радить. — Цьогоріч найменше збирають білих, лисичок, підосиновиків.

Зараз ви читаєте новину «"Тримають перед пузом пачку грошей і торгуються"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі