Понеділок, 30 вересня 2013 06:45

"Зараз їдять гриби, які колись щитали отруйними"

Автор: фото: Тетяна Сарахан
  Сергій та Ірина Середюки збирають гриби в лісі біля селища Стрижавка Вінницького району. Набрали по відру опеньок
Сергій та Ірина Середюки збирають гриби в лісі біля селища Стрижавка Вінницького району. Набрали по відру опеньок

У неділю, 22 вересня, 56-річна вінничанка Олена Гладуш вперше іде по гриби. Узяла два маленькі пакети та біле відро з-під фарби.

— Усі по гриби йдуть, і я хочу, — каже дорогою до Бучмівського лісу неподалік Вінниці. — Я родом із Баку, там грибів ніколи не збирала. Уперше їх спробувала у Вінниці, коли заміж вийшла. Купила сироїжки на базарі. Сусідка довго розказувала, як їх нажарити. Подруга Зінка живе біля цього лісу. Носить щодня по три-чотири відра. Просилася з нею, не бере, бо не хоче показувати грибних місць.

Уранці Олена Гладуш сфотографувала на мобільний телефон  з енциклопедії зображення їстівних грибів.

— Звірятиму по фотках із тими, що в лісі ростуть. На всякий случай взяла торбочку, туди складатиму такі, в яких сумніваюся.

До Бучмівського лісу поблизу Вінниці їде автобусом.

Розгортає ногами листя. По кілька разів обходить стовбури дерев. Ножа не взяла.

— Чула по телевізору, що надрізані ніжки починають гнити й на тому місці нічого не росте. Лучче зірвати повністю.

За 5 хв. знаходимо перший гриб. Гладуш гортає фотографії на телефоні, впізнає сироїжку. Кілька хвилин нюхає її й кладе до відра.

— Подруга казала, що гриб має пахнути грибом. Запах должен бути пріятним.

За 3 год назбируємо 3 кг. Найбільше сироїжок, рижиків та маслюків, кілька опеньків.

На виході з лісу зустрічаємо 63-річного Леоніда Коцюбського. Він ходить із відром та ножем. Одягнений у брудну куртку та чорні штани. Взутий у гумові чоботи. Живе неподалік. Гриби збирає із 6 років.

— До мене сусіди та їхні знакомі приходять по пораду. Перебрав тисячі кошиків. Нема такого гриба, в якому я сумніваюсь. Навіть якщо назви не знаю, скажу, чи він їстівний. Зараз почали їсти ті гриби, які колись не їли. Маремухи й грузді.

Олена Гладуш дає Леонідові Володимировичу відро та пакет із грибами. Той відразу починає викидати.

— Відро від краски зря взяла. Воно хоть і чисте, але для грибів не треба. Все одно там є токсичні речовини. Кульки тоже погані, бо гриби запарюються. Лучче брати плетеного кошика. Набрала багато червивих і гнилих сироїжок. Вони стали отруйними. Я назбирав молодих, — виймає із кошика. — Я їх не варю. Вмочив у яйце — і на сковороду. На смак як отбивна.

Грибник виймає жовті гриби, вкриті слизом. Жбурляє їх.

— Це павутинник помаранчевий. Підступні дуже. Отруєння ними може настати через тиждень-два. Тоді лікування не поможе. Бачив тут багато сірнисто-жовтих опеньок. Вони ростуть кублами. Мають "ядовиті" кольори — червоно-оранжевий чи жовтий. Но його треба їсти тоді, коли він білий всередині. Із попелом уже не годиться. Раджу походити хоча б сезон по гриби з досвідченим грибником. За два-три походи можу навчити людей упізнавати їстівні.

Із 3 кг грибів Леонід Коцюбський викидає 12 шт.

Зараз ви читаєте новину «"Зараз їдять гриби, які колись щитали отруйними"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода