четвер, 15 квітня 2010 19:59

"Полюбила суші з четвертого разу"

"Зараз багато хто цікавиться японською культурою і кухнею. Думаю, це пов"язано з недостатком національної культури, тому люди й тягнуться до чужої", — говорить директор першого у Вінниці суші-бару "Інарі" Олена Семенова, 38 років. Він відкрився у новому торговому центрі "Магі Гранд" у мікрорайоні Вишенька. Окрім японських, там готують тайські та китайські страви.

Кухарі "Інарі" у березні провели майстер-клас із приготування суші в галереї "Інтершик".

— Робити його нескладно, — каже Олена Семенова. — Основними продуктами є рис та сушені тонкі, як аркуш паперу, водорості норі. Відварений рис рівномірно розподіляють на водоростях. І викладають на циновку макісу — бамбуковий коврик. Далі по центру накладаємо начинку. Це можуть бути смужки лосося й огірка або авокадо з вершковим сиром Філадельфія. Морепродукти можна замінити вареним м"ясом, наприклад, курячим. За допомогою циновки водорість скручують рулетом. Розрізають мокрим ножем. Страву подають із імбиром, пастою васабі та соєвим соусом.

200-грамова порція у суші-барі коштує від 10 до 80 грн. Ціна залежить від інгредієнтів. Найдорожчі — з крабами. Найчастіше замовляють суші із лососем і копченим вугром.

Вінничанка Тетяна Кучер кілька разів ходила до суші-бару з другом. Коли скуштувала страву вперше, вона їй не сподобалася:

— Подумала, як цю гидоту можна їсти. Полюбила суші з четвертого разу. Спочатку друг мене годував, бо не вміла тримати палички. Потім навчилася сама, з Інтернету скачала інструкцію з картинками.

Кіоски, де продають посуд та продукти для приготування японських страв, є на вінницьких ринках Урожай та Центральний. Вінничанка Олена Кулакова робить суші вдома три роки. Її навчила кума.

— Тоді у Вінниці не було де купити необхідні продукти. Кума їздила в Росію до брата і там купувала норі, васабі та імбир. Чоловік, як уперше спробував, зразу скривився, йому не сподобалося, бо куштував їх без соєвого соусу та васабі. Тепер їсть із задоволенням, діти також люблять.

Для страви Олена варить дві склянки звичайного рису:

— Спеціальний — дорогий. Запитую кругленький, щоб розварювався. Довго мию холодною водою в мисці, доки не стане прозорою. Заливаю двома з половиною стаканами води. Коли закипить, тримаю хвилину на великому вогні. Потім вогонь зменшую і накриваю кришкою. Залишаю на 15 хвилин, тоді виключаю. І ще 15 — стоїть накритим.

У каструлю додає 4 ст. ложки соєвого соусу.

— Рис не мішаю, а розсікаю дерев"яною лопаткою в різних напрямках ріжучими рухами, доки не почне налипати. Циновку обтягую харчовою плівкою і змочую, щоб не забивалася продуктами. Начиняю суші рибою, огірком, болгарським перцем, авокадо, м"яким сиром. Найулюбленіші — жарені. Роблю рисом назовні. Усередину кладу сьомгу і квашений огірок. Обжарюю на олії в паніровочних сухарях. Їх треба їсти одразу.

Упаковка водоростей коштує 20 гривень

Аби приготувати суші, потрібні циновка макісу — 25–35 грн; водорість норі, 10 шт — 20 грн; рис нішикі, 1 кг — 40 грн; імбир, 150 г — 10 грн; васабі, 50 г — 10 грн; соєвий соус кікоман, 0,25 л — 25 грн; кунжут (чорний, білий), 30 г — 12 грн.

Для начинки: сир Філадельфія — 25 грн, червона риба, 1 кг — 180 грн; тунець, 1 кг — 265 грн; краб, 1 кг — 700 грн; копчений вугор, 1 кг — 220 грн; тигрова креветка, 300 г — 85 грн.

Зараз ви читаєте новину «"Полюбила суші з четвертого разу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути