55-річна Галина Гадомська з села Чернятин Калинівського району Вінниччини 31 січня о восьмій ранку у вікно помітила на подвір"ї незнайомця. Хлопець був одягнений у чорну куртку, джинси, кросівки.
Жінка показує місце біля хліва, де побачила хлопця. До одвірка причеплений лист паперу з намальованим черепом і написом: "Прежде чем войти, подумай нужен ли ты тут?". Каже, що папір причепив 31-річний син, коли приїжджав із Вінниці.
— Поставила я тоді варити картоплю свиням, вийшла до воріт. Дивлюся, а він із палкою йде до кліток із кролями, — згадує Гадомська. — Я йому: "Хто такий? Забирайся звідси!". А він: "Йду порати. Чого ви курам не даєте, корову не годуєте?". Кажу, вже попорала.
Жінка злякалася і покликала сусідів, а згодом голову сільради.
— Люди з ним і не розмовляли, бо бачили, що душевнохворий, — каже Галина. — Він робив рухи, ніби курам та гусям сипе зерно. Потім у мисці помив руки, вийшов на вулицю і пішов.
Його перепинив сільський голова Володимир Дудник. У сільраді нагодував коржиками. Хлопець спочатку соромився, а потім з"їв їх півкілограма.
— Він думав, що знаходиться у своєму селі Кунин на Львівщині, — зазначає Володимир Дудник. — Звати його Сірожка, йому 24 роки. При собі мав паспорт брата Володі. Не пам"ятаю, як прізвище. Є й батьки. Закінчив залізно-дорожнє училище. Як потрапив на Вінниччину, не знає. Думаю, може електричкою приїхав. Недалеко є залізнична станція Голендри.
Володимир Дудник завіз хлопця до райвідділу міліції. Його оглянули лікарі та доправили до обласної психіатричної лікарні.
— Отак і блудять діти, а потім пропадають, — розмірковує сільський голова. — А батьки думають, де син подівся. Добре, хлопчина в наші руки попав. А то б у скирті ліг та замерз.
Галина Гадомська живе сама. Чоловік Іван торік замерз на березі ставка. Жінка тримає курей, гусей, кролів, козу та двох свиней. У серпні її обікрали цигани.
— Доки доїла козу на березі, до воріт під"їхав автобус, — розповідає Галина. — Циганів штук 15 вийшло. Допоки добігла, поцупили казанок, сковорідку, кусок мила. З клітки кроля витягли, трьох курей із кубел позабирали і яйця теж. Цибулі набрали. Ще такого не бачила. Якесь нашестя.
— Сірожа Бурило з нашого села разом з братом Володьою і ще одним хлопцем на минулому тижні поїхали на роботу в Київ, — розповідає секретар сільської ради села Кунин Львівської області 55-річна Ольга Кочан. — Уже в неділю по селу пішли чутки, що ті хлопці десь пропали, бо з Києва подзвонив їх хазяїн і сказав, що на роботі їх нема. Кажуть, що в Сірьожи епілепсія, але ніхто підтвердження не має. В нього є група інвалідності. До сільради батьки не зверталися.
4 
1
Коментарі