Із 1 липня в Україні можна продавати землю сільськогосподарського призначення. Паї мають 6,9 млн українців. У 1990-х майже 27 млн га ріллі поділили між колишніми працівниками колгоспів. Зараз їх переважно обробляють фермери.
До 2024 року землю купуватимуть лише фізичні особи, не більш як 100 га в руки. Потім — приватні компанії, власниками яких є українці, до 10 тис. га. Іноземці зможуть зайти на ринок, якщо це проголосують на всеукраїнському референдумі.
Ціну за пай визначатимуть покупець і продавець. Домовлятимуться через нотаріуса, який перевірятиме законність операції. Оплата має бути в безготівковій формі.
— У середньому гектар ріллі в Україні коштує тисячу доларів, тобто 27,5 тисячі гривень. Ціна може бути більша чи менша, залежно від якості ґрунту, — каже Андрій Мартин, менеджер із земельної реформи офіса реформ Кабміну.
У Міністерстві аграрної політики прогнозують, що середня вартість цьогоріч буде близько 50 тис. за га. Щороку зростатиме на 10–15%.
— Ринок наблизить Україну до цивілізованих держав. Але законодавче й технічне поле ще не готові. Чиновники не знають напевно, скільки землі є в державній власності, — говорить економіст Андрій Новак, 48 років.
— Добре, що іноземцям заборонили скуповувати паї. Справедлива вартість землі сформується за кілька років. У Польщі гектар коштує близько 7 тисяч доларів. У нас ґрунт якісніший. Можемо вимагати не менш як 5 тисяч доларів.
Контролюватиме обіг земель і зміну власників Держгеокадастр.
— Нинішня модель ринку не підтримує малих і середніх фермерів. Для них немає довгострокових і легких кредитів, програм захисту від банкрутства, — каже політолог 43-річний Віктор Таран. — Тому є ризик, що сільське господарство деградує.
Держава створила умови для появи аграрних холдингів, монополістів.
Із 16 липня запрацює норма мовного закону. На телебаченні українською мають озвучувати чи дублювати серіали, рекламу й політичну агітацію.
Половина видань у книгарнях мають бути державною. Запровадять іспити на рівень володіння українською для претендентів на роботу в держслужбах та осіб, які хочуть отримати громадянство.
— Норма необхідна. Кіно повинні транслювати державною, більшість глядачів це підтримують, — говорить мовний експерт Тарас Шамайда, 49 років. — Інакше виходить абсурдна ситуація. Іноземні фільми в нас показують українською, а вітчизняні — російською. Такі є на каналах Ахметова, Коломойського, Пінчука, Фірташа. Розмови, що їхні компанії понесуть великі збитки, — нісенітниці. Російськомовні серіали можна переозвучити. Проблема в тому, що їх знімають так, аби не було зрозуміло, де відбуваються події, в якій країні. Потім перепродують на пострадянському просторі. Нав'язують думку про "один народ".
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалили 25 квітня 2019‑го. Шість норм запрацювали торік. Українська стала обов'язковою в рекламі, наукових роботах і під час конференцій, проєктних документаціях, кінотеатрах, закладах охорони здоров'я. Політичні партії й організації складають звіти державною. Вона повинна бути в назвах аеропортів, вокзалів, станцій, портів, зупинок. Із 16 січня цьогоріч українська є обов'язковою у сфері обслуговування.
Роботодавців із 1 липня перевірятиме податкова й Державна служба праці. Штрафуватимуть на 60 тис. грн, якщо виявлять неоформлених працівників. За повторне порушення стягнуть до 180 тис. грн.
— Люди, які погоджуються на неофіційну зайнятість, не мають нормованого робочого дня, безпечних умов праці, права на лікарняні та відпустку, — каже міністр економіки 49‑річний Олексій Любченко. — В Україні неофіційно працюють понад 3 мільйони осіб.
Про перевірку попередили понад 62 тис. роботодавців.
Із 1 липня частині пенсіонерів додадуть до виплати по 100 грн.
— Перерахунок стосуватиметься понад мільйона українців. Індексацію проведуть за двома програмами. Перша зачепить людей, яким пенсію призначили у 2018–2020 роках, а друга — тих, хто отримує мінімальну виплату, — говорить міністерка соціальної політики Марина Лазебна, 46 років.
У липні мали додати по 400 грн до пенсії українцям, старшим 75 років. Підвищення перенесли на жовтень через брак коштів.
У липні українцям, які отримали дві дози щеплення від коронавірусу, почнуть видавати паспорти вакцинації. Будуть доступні в паперовому та цифровому вигляді в додатку "Дія".
У документі вказуватимуть дані людини, назву вакцини й дату щеплення. Паспорт дозволить подорожувати країнами Євросоюзу, якщо вони його визнають.
— На ковідних сертифікатах буде електронний підпис, який теж має визнати Європа. Сподіваємося, цей процес почнеться восени, — говорить перший заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб.
3 
1
Коментарі