Козацьке свято в селищі Батурин на Чернігівщині у неділю розпочалося службою в Свято-Покровському храмі Київського патріархату. Проводив її новопризначений єпископ Чернігівський і Ніжинський Ілларіон, 28 років.
До Батурина з"їхалися козацькі сотні з Чернігівщини, Сумщини й Києва. Поклали квіти до Пам"ятного хреста жертвам Батуринської трагедії: 1708 року військо Петра I вирізало всіх жителів гетьманської столиці. Потім колона рушила до Кочубеївського парку. Свято розпочинається пострілами із трьох невеликих гармат.
— Оця гармата називається "Жоржетта", або "Президентська", — показує один із гармашів — отаман 2-ї сотні Чернігівського окремого куреня Чернігівської паланки Сергій Письменський, 40 років. — Із неї колись теперішній гетьман та президент Віктор Ющенко стріляв.
Цікавлюся, звідки привезли зброю. Каже, що це військова таємниця.
Концерт розпочинає ансамбль "Сіверські клейноди". Так витанцьовує гопака й танок із шаблями, що підлога на сцені прогинається.
— Хоч би не провалилися, — переймається жінка в сірій сукні із компанії, що вмостилася на траві.
Звідусіль пахне шашликами. Люди купують, сідають гуртами на траві. Дивляться концерт, виступи самбістів. Клуби історичного фехтування демонструють бої на шаблях.
Біля виставки народної вишивки, яку привіз із Чернігова обласний історичний музей ім. Тарновського, людно. Клацають фотоапарати.
— Тут орнаменти з різних районів Чернігівщини, — розповідає Світлана Лихачева, вчений секретар музею. — Старовинний одяг із наших фондів ото можна побачити тільки що на такому святі, як у Батурині. Бо в Чернігові одяг, вишивки, старовинні меблі колись виставляли в Катерининській церкві. Потім віруючі з різних патріархатів почали за неї воювати. Вхід до храму заблокували. Лише недавно звільнили експонати. Більшість пошкодили міль і шашіль.
Хоч такі поїздки за 200 км не на користь для старовинного вбрання, додає Світлана Миколаївна. Та й розвішують його на сонці. Однак краще так, аніж одяг залежуватиметься у сховищах, говорить жінка.
Козаки готують на вогнищах куліш. Секретар чернігівської обласної ради українського козацтва Юрій Соколов, 36 років, пробує страву з великого казана.
— Привіз своїх хлопців до Батурина на свято, — показує на чималий гурт. — Нещодавно прийняли чоловік 40 до козацтва.
Після трапези отамани збираються на козацьке коло — нараду.
— Сучасні козаки носять камуфляжну форму із шевронами на лівому рукаві, — розповідає Юрій Соколов. — У старшини є право на погони. Зброю — канчуки та шаблі — одягаємо тільки на свята. Небагато людей, переважно молодь, носять оселедця.
У козаки йдуть студенти, робітники, безробітні, чимало держслужбовців. Мають військові збори. На релігійні свята охороняють церкви.
4 
35413
Коментарі