На алеї Слави біля Вічного вогню у Полтаві в неділю перепоховали прах старшого сержанта Степана Хапікала. 24-річним він загинув від поранення через п"ять днів після визволення Таллінна у вересні 1944 року.
Його тіло поклали у братській могилі на пагорбі Тинісмяги в естонській столиці. 27 квітня цього року пам"ятник під супровід протестів демонтували й перенесли на Талліннський військовий цвинтар. Перепоховання солдата ініціювала уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова.
Степан Хапікало народився 1926 року в селі Новий Тагамлик Машівського району на Полтавщині. Його родину репресували в 1929–1933-х роках, а близьких розстріляли. Ці відомості про солдата зібрав пошуковий загін школярів із Нового Тагамлика. Вони з учителями обходили двори чотирьох сіл сільради.
— До нас 20 травня приїхали представники секретаріату уповноваженої, — каже директор школи Тамара Карацюпа, 50 років. — Відомостей про Степана Хапікала в сільській раді не було. Але коли він загинув, похоронка прийшла до нас. Тому він записаний у Книзі Пам"яті села. Оскільки його батьків репресували, хлопець жив по садибах місцевих жителів і ходив до нашої школи.
Перед тим, як труну з прахом солдата привезли до Полтави, з ним прощалися в Новому Тагамлику. У неділю зранку загиблого відспівали в Пантелеймонівському храмі обласного центру.
У Полтаві знайшли чотирьох племінників Хапікала: Володимира й Бориса Хапікалів, Наталію Онойко й Аделаїду Бережну. Останні дві підтримують родинні зв"язки.
— Про Хапікала Степана я давно знала. Мій папа, його двоюрідний брат, розказував про нього, — згадує 61-річна Аделаїда Іллівна. — Ми не знали, де він похований, весь час уважали його безвісти зниклим.
— Сьогодні полтавці приймають на свою землю гідного сина. Він сиротою пішов на війну і віддав найдорожче. Як сказав мені Володимир Хапікало, племінник Степана, "навіть попри те, що я нічого не знав про свого дядька, я вдячний усім за допомогу", — на виступі перед похованням говорить Ніна Карпачова. — Та найкраще було б, щоб праху наших воїнів ніхто не торкнувся такою варварською рукою, як це зробили радикально налаштовані представники деяких владних структур Естонії.
По хвилині мовчання труну опускають у яму.
Олену Варшавську перепоховали в Ізраїлі
З останками Степана Хапікала до Полтави привезли капсулу із землею з могили Олени Варшавської. Вона народилася 3 січня 1925 року, а на війну пішла в 16 років. За це її нагородили орденом Червоної зірки та медаллю "За заслуги". Старшина медичної служби загинула в 19 років під час оборони Таллінна.
В архівах Полтавщини зберігається оригінал запису про її народження у Полтаві в родині Мойсея та Аделі Варшавських, бутафора й віолончелістки Робітничого театру. У Москві знайшовся двоюрідний брат Варшавської Володимир Парнес. Він запевняє, що Олена народилася в Москві. За бажанням єдиного родича, прах дівчини перепоховали в Ізраїлі.
3 
35413
Коментарі