В Україні набув чинності закон про протидію булінгу. За цькування передбачили штраф від 750 грн до 3,4 тис. грн або громадські роботи протягом 20–60 год.
За провину дітей 14–16 років санкції накладатимуть на їхніх батьків. Якщо керівник навчального закладу не повідомить про цькування у поліцію, також понесе покарання. Доказами булінгу будуть свідчення потерпілих і очевидців, зіпсовані речі, тілесні ушкодження, письмові повідомлення чи листи з погрозами.
— Булінг — це фізичне чи психологічне насильство, свідома агресивна поведінка однієї дитини стосовної другої. Від випадкової бійки цькування відрізняється регулярністю, — каже психолог 47-річна Наталія Носаль. Вона розповідає про причини цькування і його наслідки.
Хто зазвичай є жертвами цькування?
— Діти, які чимось вирізняються від інших. До прикладу, скромно одягаються, добре вчаться або не мають дорогих ґаджетів. Раніше таких називали "білими воронами". Жертвами стають і ті, хто не може протистояти агресії. Хтось не захищається, бо має установку від батьків — "битися — погано". Хтось боїться опиратися. Замкнені в собі, одинокі та повільні діти часто приваблюють агресора своїм типом характеру.
Хто цькує?
— Часто булерами бувають представники заможних та інтелігентних родин. Їм не вистачає уваги й любові дорослих. Іноді батьки для них не авторитет. Через залякування діти утверджуються за рахунок інших. Дівчата, які цькують, мають авторитет серед подруг. Хлопці переконані у власній силі, всі питання вирішують кулаками та погрозами.
Чому серед дітей виникають затяжні конфлікти?
— Часто цьому сприяє виховання у сім'ї — конфлікти між батьками, неповага одне до одного, залякування. Насильство над дитиною в родині може спровокувати в неї бажання домінувати над іншими. Прагнення принизити чи покалічити інших виростає з почуття власної неповноцінності. Вдома дитина не може протистояти батькам, які її б'ють або сварять. А у школі їй це під силу.
Серед причин булінгу також є статеве дозрівання. Під час гормональної перебудови в крові підвищується тестостерон і адреналін. Це призводить до збільшення агресії, виникає схильність до садизму.
Іноді вчителі дають початок цькуванню, бо не вміють справлятися з проявами агресії в колективі дітей. Вони не звертають увагу на стосунки між учнями, не контролюють поведінку дітей на перервах, самі принижують школяра, роблять зауваження й висміюють перед класом.
Чому однокласники приховують факт цькування однолітків і не протидіють цьому?
— Глядачі бояться опинитися на місці жертви чи не хочуть зіпсувати стосунки з булером. У таких дітей з'являється захисна реакція — "мене це не стосується" або "добре, що не я". Свідки не реагують, але перебувають під враженнями від побаченого, відчувають свою провину.
Як виявити дитину-жертву булінгу?
— Половина жертв цькування мовчить. Діти почуваються беззахисно перед кривдником. Вони мають пригнічений вигляд, поводяться замкнуто чи агресивно. Часто психологічні травми проявляються у вигляді респіраторних захворювань. Жорстокий булінг може підштовхнути жертву до самогубства.
Які наслідки цькування і для жертв, і для булерів?
— Булінг впливає на психіку всіх учасників. У жертв виникає занижена самооцінка, небажання спілкуватися з іншими, з'являються фобії, депресія чи суїцидальні нахили. Серед жертв булінгу високий відсоток суїцидів. У шкільних "агресорів" у дорослому віці може виникати почуття провини. Серед булерів чимало тих, хто пов'язує своє життя із криміналом. Насильницькі й авторитарні методи поведінки стають нормою. Булер проявляє це у ставленні до дітей, дружини. Звідси з'являється домашнє насильство.
Як діяти батькам дитини, яку цькують?
— Не варто з'ясовувати ситуацію з однолітком, який цькує. Це може загострити ситуацію і викликати нові прояви агресії — наприклад, образи на кштал "ябеда". Перш за все, варто звернутися до керівництва школи, психолога, аби вони втрутилися в ситуацію. Якщо і це не допоможе, — заявити у поліцію. Коли дитину цькують, у неї падає самооцінка. Варто записати її на гуртки чи секції, які допоможуть їй повірити у себе. Успіхи у занятті спортом чи творчістю підвищують впевненість у собі.
А що робити батькам, чиї діти цькують інших?
— Не залякуйте її. Вона відчуватиме, що сильніший саме так проявляє агресію до слабкого. Тиснути на жалість також не варто, це сприятиме появі презирства до безпорадності жертви. Як покарання, можна обмежити на тиждень користування смартфоном чи доступ до інтернету. Дитина протестуватиме, але батькам варто стояти на своєму до кінця. Корисно дитині знайти заняття, де вона зможе заявляти про себе, не кривдячи інших. Не зайвим буде обмежити доступ дитини до відеоігор, фільмів, які можуть бути джерелом появи агресії. Не треба очікувати, що син або донька зміняться за один день. Не поспішайте, а підтримуйте дитину на шляху до змін.
9 
35413
Коментарі