Читання на літературному фестивалі у рамках Форуму видавців у Львові 15 вересня відкриває український письменник Юрій Андрухович, 50 років. Читає вірша Without You ("Без тебе"). Слухачі плескають уже після перших рядків.
У залі львівської філармонії сидять 12 поетів — з України, Росії, Грузії, Азербайджану, іспанської Каталонії, Данії. Кожному дають по 3 хв. на читання. На екрані показують переклад поезій українською чи англійською.
— Смущает зря крылатая цитата юнца, который рифмами влеком: поэзия должна быть глуповатой, но автор быть не должен дураком, — декламує свої чотиривірші-афоризми уродженець Харкова, а зараз громадянин Ізраїлю 74-річний Ігор Губерман. У кількох рядках є матюки.
— 3 хвилини минуло, досить, — кричить хтось із залу.
На сцену піднімається росіянин Дмитро Кузьмін, 41 рік. Одягнений у білий костюм, чорні черевики-берци.
— Прошлогодний фестиваль для меня начался с драки в театре Леся Курбаса, — каже. — А закінчився тим, що на фуршеті я ледве не зчепився з керівником нашої делегації.
Після виступу розповідає кореспондентові "ГПУ":
— Маю два життєві принципи — ніколи не починати бійку першим і завжди давати відкоша. Те, що навколо літератури виникають скандали, — це і не добре, й не погано. Але ми працюємо не для цього.
— Сьогодні найбільше сподобався грузинський поет Ельчин Іскандерзаде, — говорить Юрій Андрухович. — Коли виступав, я майже не дивився на переклад його вірша. Цікавіше було зосередитися на живому тілі, пластиці, голосі. Вважаю грузинську мову якоюсь нелюдською, надприродною.
7 
1
Коментарі