19 червня о 12.00 лунає постріл гармати на подвір"ї палацу Потоцьких у центрі Львова. Чоловіки в лицарських обладунках рубають мечами один одного по голові. Починається фестиваль "Легенда Львова".
На брамі відвідувачам продають вхідні перепустки по 18 грн, студентам — 15 грн. Дітей пускають безкоштовно.
— Чув, що гостям з квитком наливаєте безкоштовно квас. Де то таке є? — перепитує касира львів"янин Володимир Шніцар, 45 років. Йде до бочки, за раз випиває півлітровий кухоль.
Фехтує 30-річний Максим Бондаренко, верховний госпітальєр Ордену Паладинів.
— Ми відтворюємо міф про пошук лицарями корони короля Данила Галицького. Її 755 років тому Данилу подарував Папа Інокентій IV за те, що зважився протистояти монголо-татарам, — каже він. — У нас є строга ієрархія, як в армії: зброєносці, сержанти, лицарі. Лендмейстер — найголовніший титул. Його дають за адміністративне служіння, пролиту кров чи проявлену відвагу.
Лати лицаря коштують $2 тис.
— Колись вартували, як ціле село. Кольчугу, металеву сорочку самі клепаємо. Одяг шиємо. Лати замовляємо в Хмельницьку, зброю в харківських майстрів.
По обіді влаштовують штурм фортеці, збитої з дерев"яних дощок. Лучники обстрілюють її запаленими стрілами. За 5 хв. дошки фортеці розлітаються вщент. З трону при вході дивиться 30-річна Ксенія Рихальська. Вона вдає королеву, вітає переможців помахом руки.
— Харашой бой вишел, — говорить білорус Олександр, 29 років, з Бреста. — Добре, що тут відмовилися від сокир. Якщо нею вдарити, портяться лати. А ще лицарям забороняють копати суперника ногою, бити кулаком в обличчя, колоти мечем і добивати лежачих.
На відкритому вогнищі у 100-літровому казані варять борщ.
— Лицарі з XIV століття варили борщ — червону юшку з буряка та капусти. Картоплі тоді ще в Європі не було, — розповідає шеф-кухар 33-річний Юрій Даценко. — Ми скрізь возимо за собою український борщ. Іноземці просто фанатіють від нього. Сьогодні додали кропиву і подорожник. Варений подорожник має смак грибів. А ще додаю чорнослив. Він дає аромат димку і копченості. Яловичину, перш ніж вкинути в борщ, маринували і просмажили. Ще лицарі любили свіже пиво, яке у середньовічному Львові варили баварські пивовари.
Келих свіжозвареного борщу продають по 10 грн.
— Добрий борщик, — прицмокує львів"янин Федір Сирота, 62 роки. — Треба тебе, жінко, такого навчити, — дружина Катерина штурхає його під бік. Борщ розливається йому по руці.
Йде дощ. Львів"яни ховаються на сходах палацу.
— Ще зранку тут ходила закарпатська мольфарка Магдалена (Магдалена Мочійовські. — "ГПУ") і казала, що дощ буде. Треба попросити її хмари розігнати, — говорить 57-річна Оксана Козинкевич.
7 
1
Коментарі