Уряд відтермінував запланований на 15 лютого початок вакцинації від коронавірусу. Причиною назвали технічні негаразди.

Першу партію американсько-німецького препарату "Пфайзер" в Україну мали завезти 9 лютого. Міністерство охорони здоров'я знайшло підрядника з потужними холодильниками для зберігання, а регіони — сформували списки на вакцинацію перших 58,5 тис. людей.

— Окрім нас вакцину не отримали ще 16 країн. В останній момент "Пфайзер" змінив умови угоди з "Ковакс" (світова ініціатива для забезпечення рівного доступу до тестів, лікування та вакцин проти коронавірусу. — ГПУ), — говорить головний санітарний лікар Віктор Ляшко, 40 років. — Усі думали, що зареєструвати "Пфайзер" у країні можуть місцеві офіси. Ми зробили кілька дзвінків, підключили Міністерство охорони здоров'я, місцевий офіс і штаб-квартиру "Пфайзер" у США та штаб-квартиру Всесвітньої організації охорони здоров'я в Женеві. Сподівалися, зареєструємо 4 лютого. Але виробники вакцини сказали, що доки вони і ми не підпишемо бюрократичну угоду з "Ковакс", то не отримаємо документи для реєстрації. Ймовірно, препарат приїде в Україну не раніше 22 лютого.

Замість 117 тис. доз "Пфайзер" тепер чекають 500 тис. доз "Астразенека". Її мають доставити до кінця тижня.

Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я, Міністерство охорони здоров'я України та Центр громадського здоров'я з 5 лютого почали навчання мобільних груп і координаторів. Відбудуться теоретичні й практичні заняття.

52% українців не хочуть вакцинуватися навіть безкоштовно. Такі дані наводить соціологічна група "Рейтинг" після січневого опитування. Серед медперсоналу теж мало охочих.

— У нас погодилися менше 30 людей з пів тисячі, — каже 38-річна Ольга Кобевко, головна лікарка Чернівецької обласної лікарні. — На Буковині керівництво області заявило, що не робитиме щеплення. І тоді медики подумали — якщо влада відмовляється, значить, є причина. Інструкцій нам ніхто не давав. Вакцини немає.

— Майже всі мої колеги не готові отримати щеплення. Не знаємо, який препарат і коли надійде. Бракує місця для зберігання, медичних приладів, що не оновлювалися десятки років, — говорить медсестра райлікарні міста Жидачів на Львівщині Тетяна Маланчук, 30 років.

На першому етапі працюватимуть мобільні бригади. У кожній — лікар, дві медсестри, водій і реєстратор. Останній записуватиме, кого вакцинували, і закріплюватиме за людиною другу дозу. Бригада робитиме в середньому 100 уколів на день. Нині по Україні таких 347.

Українці відмовляються від щеплень через страх, переконаний інфекціоніст 51-річний Володимир Курпіта.

— Найбільше лякає невідоме, — каже Курпіта. — Для нас незвична практика вакцинації дорослих. Щеплення від грипу — яскравий приклад. У Сполучених Штатах Америки та Британії теж високий відсоток тих, хто не хоче вакцинуватися. Щепили 50 мільйонів американців, однак 27 відсотків громадян таки відмовилися.

Україна має якнайшвидше запустити процес. Ми відстаємо від інших країн також в якості проведення вакцинації. Мобільні бригади не набувають практичного досвіду, не мотивовані. Вакцину можемо отримати наступного тижня, якщо вірити міністру. Але він забрехався, щодня розказує нову історію. На сайті Державного експертного центру навіть не написано, що "Астразенека" подала заявку на реєстрацію. В установи є п'ять днів на підготовку висновку. Якщо препарат приїжджає сьогодні, то тиждень чекатиме офіційної реєстрації на складі.

На Донбасі випробовують невідомий препарат

Росія завезла на окупований Донбас вакцину від коронавірусу "Спутник-Лайт". Вона дешевша й простіша за "Спутник V". Та навіть у РФ її не зареєстрували. Намагалися експортувати, однак жодна країна не хоче купувати неперевіреного препарату.

— Росіяни збираються протестувати "Спутник-Лайт" у сірій зоні, де не діють жодні закони, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова громадської організації "Права справа". — Якщо почнуть це робити, звернемося до Міжнародного кримінального суду й Гаазького трибуналу. Дії Москви підпадають під заборонені методи ведення війни.

Софія СТАРОКОНЬ

×