— Привезли маму в Мукачеве на Закарпатті провідати могили батьків, — говорить 38-річна Наталія Попович із Сімферополя. — З родичами перестали спілкуватися після Майдану. Не сварилися. Спочатку вони заблокували нас у соцмережах, потім звели нанівець телефонні розмови. Ми ходили зустрічати "Беркут" із квітами. Виклали фотографії. Це не сподобалося дядькові та його дітям. Я розумію, що політичні погляди можуть відрізнятися. Але кровні зв'язки мають бути міцніші.
На блокпосту в Криму простояли 3 год. Їхали з російськими номерами. ДАІшники зупиняли тричі.
— Перевіряли документи, оглядали багажник і відпускали, — продовжує. — Ми їхали обережно. Тому й не мали до чого придертися. Здивувало, що всюди стільки українських прапорів. Люди хіба не бачать, як усе погано? Війна, злодії при владі, які розпалюють ворожнечу до всього російського. Мені здавалося, що люди мали б розуміти — скоро ця країна перестане існувати.
У Львові Поповичі заїхали в супермаркет "Ашан".
— Очі розбігаються, звісно. 10 марок йогуртів, 20 — молока. 150 дезодорантів і гелів для душу. Ми від цього відвикли. Товарів вистачає, проте такого різноманіття немає. Але в нас загалом дешевше.
На Закарпатті планували пробути тиждень.
— Щороку бували від Великодня до гробів. На цвинтарі зустрілися з дядьком, маминим братом. Він привітався, але її навіть не обняв. Люди питали, як ми там. Коли казали, що чудово, закінчували бесіду. Після служби дядько з тіткою покликали до себе. Говорили, як із чужими. Двоюрідний брат Женя у 128-й бригаді. Був поранений під Дебальцевим. Мама запитала, чого дядько його не відкупив. Виявляється, пішли самі у військкомат із другом. Домовлялися, що політичні теми не зачіпаємо. Ми з чоловіком мовчали, а мама почала говорити, що ходили на референдум, не жаліємо і в Україні не хотіли б жити. Дядько трохи нервовий завжди був. А тут встає і спокійно каже: "Ми з матір'ю ще до Жені маємо піти. Там онучка".
Кримчани переночували в готелі. Наступного дня поїхали.
— Говорили російською, хоча трохи й боялися. Не знаю, чи наступного року наважимося. Нам було некомфортно, хоча ніхто й не чіплявся.
3 
1
Коментарі