
— Зараз усі художні фабрики позакривали. Мистецькі горнятка, вази, тарелі раніше буквально розліталися на подарунки. А зараз до нас везуть лише хлам із Китаю, який убиває смак до справжньої кераміки, — каже львів'янин 31-річний Назарій Звір. Він викладає на кафедрі скла у Львівській національній академії мистецтв. Тут діє єдина в Україні майстерня, де студенти можуть навчитися стародавнього ремесла — видувати вироби з кольорового скла.
Хоча гутництво давно вийшло за рамки ужиткового мистецтва, а унікальні тарелі стали окрасою приватних і музейних колекцій, справа все ж тримається на плечах ентузіастів.
— Митців залишилися одиниці. Але за теперішніх цін і зарплат фактично їм ніде реалізовувати свої твори. Реальний арт-ринок не функціонує. Якщо маєш заслуги й титули, то пощастить отримати якийсь заробітчанський підряд на оформлення приміщення ресторану чи офісу. А не маєш — викручуйся сам, хоч на базарі торгуй бананами. І це при тому, що у нас майстри високого рівня, і їхні витвори не гірші, ніж славетне італійське муранське скло, — говорить гутник. Після лекцій в академії він їде у Брюховичі піді Львовом, до студії "Вілла Гута".
Назарій Звір бере участь у проекті "Подарунки з українською душею", яким група "Систем Кепітал Менеджмент" підтримує українських митців у рамках програми соціальної відповідальності "Формула розвитку". Разом іще з кількома львів'янами склодув виготовить 1100 унікальних тарелів, які до Нового року отримають у подарунок друзі та партнери групи СКМ. Деякі з них покажуть незабаром на мистецькій виставці. Вона, за задумом організаторів, допоможе гутникам знайти нових прихильників і можливості продажу своїх витворів.
— Багато компаній замислюються над тим, аби їхні працівники споживали їжу, приготовану з вітчизняних продуктів, щоби їхня символіка вписувалася в національні традиції, щоби на підприємстві використовували вітчизняні машини й механізми. В умовах глобалізації це дозволяє бізнесу не лише знайти і зберегти своє обличчя, а й створити комфортне для людини і невеликої справи середовище. Цим проектом ми хочемо запровадити нову політику корпоративних закупівель, від якої у виграші був насамперед вітчизняний малий бізнес, — розповідає Наталія Ємченко, директор зі зв'язків із громадськістю та комунікацій СКМ.
Торік соціальні інвестиції групи у розвиток регіонів присутності та бізнес-середовища сягнули близько 100 млн грн. Цього року СКМ спрямує на ту же мету не менше 170 млн. А які ще товари СКМ має сенс закуповувати у вітчизняних майстрів — можна порадити групі у соціальних мережах.
Коментарі