Уранці в суботу 19 осіб віком від 20 до 35 років добровільно на добу сіли в камери колишнього слідчого ізолятора КДБ у Тернополі. Таким чином вирішили відзначити річницю бою під Крутами.
— Це унікальна можливість переосмислити життя та відчути ціну свободи. У буденності на таке нема часу, — розповідає організатор акції, голова міського осередку Спілки української молоді Вікторія Коляда, 22 роки.
У колишньому слідчому ізоляторі на вул. Коперника, 1 сьогодні музей політв'язнів. У підвалі збереглися камери. В одну посадили 10 жінок, в іншу — дев'ятьох чоловіків. Із собою всі учасники мали спальники, карімати і свічку. Мобільні телефони та годинники здавали при вході до каземату. На обід "в'язням" давали запарену "мівіну", на вечерю — чай із двома шматками хліба, а на сніданок — чотири ложки вівсяних пластівців. На кожну камеру видавали на одну порцію менше їжі, ніж було людей. Мали ділитися харчами один з одним. Була передбачена й одна 15-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі в тюремному дворі.
— Особливо важко було мовчати. За умовами, обов'язкова мовчанка була двічі. Першого разу тривала годину, а вдруге — півтори. Це був час на роздуми та читання тематичної літератури. Зокрема віршів ув'язненого поета Зеновія Красівського та "Листів з неволі" Катерини Зарицької, — продовжує Коляда. — Крім того, переглядали фільм "Імена в мармурі". Це естонський аналог історії під Крутами.
Серед учасників акції був і мер Тернополя 35-річний Сергій Надал. Він з усіма увійшов до камери. Проте вже ввечері покинув каземат.
— Мер відповідно до своєї посади мав брати участь в офіційних заходах із нагоди Крут. Крім того, він тільки вранці повернувся з відрядження з Польщі. Тому для нього ми зробили виняток — випустили раніше. Усі інші учасники вийшли з камер об 11.00 у неділю, — каже Вікторія Коляда.
Крім тернопільців, в акції взяла участь молодь з Острога, Косова і Львова.
Коментарі