Готувала матеріал про спеції на сторінку "Їжа". Вирішила, що найліпше про них розповість грузин, який торгує на Центральному ринку Полтави. Гіві Габелія возить спеції з Грузії.
Гіві розповів, до чого слід додавати кожну з приправ, поділився рецептами грузинських національних страв. Не міг повірити, що про нього напишуть у газеті.
По закінченні інтерв"ю Гіві поспіхом зібрав спеції в торбину. Тицьнув її мені в руки, і наказав узяти кілька гілок із лавровим листям.
— У меня на родине отказ — это неуважение, — пояснив ламаною російською. Їхніх національних звичаїв не знаю, тому не ризикнула відмовитися.
Мама довго допитувалася, що було у тій статті
За кілька тижнів принесла газету зі статтею. Гіві показав її усім продавцям. Радів, як дитина. Пообіцяв купити пачку газет. Частину роздати знайомим, решту відправити у Грузію. Хвалився, що завдяки публікації в нього побільшало покупців.
За кілька тижнів перетелефонував.
— Хочу вас еще за газету поблагодарить. Приходите.
Відмовити було ніяк. Гіві попросив у мене телефон моєї мами. Я відмовила. Тоді він наполіг, аби я подзвонила їй та дала йому слухавку.
— Спасибо вам за дочку, — сказав їй. Розповів, який він був радий, коли про нього написали в газеті.
Мама була шокована. Потім довго допитувалася, що такого було у тій статті.
8 
35413
Коментарі