Вчителька іноземної мови 42-річна Саміра (прізвище просить не називати. — "ГПУ") тиждень тому переїхала з Бахчисарая в Керч. Забрала молодшого сина 12-річного Абада. Її чоловік Муса бере участь у блокаді Криму.
Старший син 18-річний Дилявер навчається в Київському політехнічному інституті. Кілька місяців жінка жила сама. Розмовляємо по "Скайпу".
— В Керчи сейчас легче жить. У нас света почти не было, а здесь — был. Сын — диабетик, с лекарствами плохо. В Керчи нашли аптеку, где они еще есть. Лучше и с продуктами, — каже Саміра. — Головна причина переїзду — мене звільнили зі школи. Кажуть, що мій чоловік сепаратист. Нібито він підривав опори. Хоча насправді це не так. Директорка погрожувала видати таку трудову, щоб ніхто не взяв на роботу. Але згодом заспокоїлась. Агресія почалася ще в перші дні відімкнення світла.
На кримських татар тиснуть російські військові. В мене теж кілька разів щось шукали. Що — ніхто не пояснює. Заходять троє–п'ятеро чоловіків у хату і все перевертають. Між собою перемовляються, переглядаються. Білизну з шафи викидають на підлогу. Книжки — з полиць. Телевізор зі стіни зняли. Щось шукали в крупах. Викликали на допит у поліцію. Питали: чого не розведуся з чоловіком, чого син в Україні. Аби не втратити роботу, брехала, що син відрікся від нас, а з чоловіком не розмовляю. Сина теж цькують. Якось побили, бо йшов по вулиці в кримськотатарському одязі. Татари — різні. Одні підтримують блокаду, інші — ні. Ще й уряд налаштовує нас одне проти одного. Недавно нас водили на "антиблокаду Криму". Пригрозили: хто не вийде — матимуть проблеми. Але ж мені не було як іти. Це означало, що я маю вийти проти свого чоловіка.
Після увімкнення світла місто почало оживати. Біля супермаркетів багато сміття, зіпсованих продуктів — тонни. Гори запакованих ковбас, оселедців, йогуртів, м'яса, курятини, овочів. Щодня там риються бідні люди. Смердить тухлятиною. Сміттєві машини не встигають вивозити. Деякі магазини повністю розпродуються. Будуть закриватися. Вчора розговорилася з власницею одного. Має збитків на 3 мільйони рублів або мільйон гривень. А компенсувати їх ніхто не буде. Всю продукцію брали під кредити. Кримська влада не бере на себе відповідальності. Страхові компанії нічого не виплачують, бо це — форс-мажор. Повезло тим, хто мав власні приміщення. Зараз їх по всьому Криму виставили на продаж. Закрили частину ресторанів і їдалень.
У великі міста почали переїжджати люди з невеличких сіл, особливо з центрального Криму.
— Увімкнення електрики з України не означає, що в нас є світло. І тепер вимикають на кілька годин, переважно вночі. У селах гірше, там немає електрики по 6–8 годин на день, — пояснює Саміра. — Молоді родини з дітьми їдуть у Керч, аби винайняти житло. Однокімнатка — від 6 тисяч рублів (2 тисячі гривень). Ще у вересні можна було винайняти за 4 тисячі рублів або 1250 гривень. Люди не вірять, що електрика буде до новорічних свят. Тому перестраховуються. У великих містах — Сімферополі, Керчі, Феодосії — краще з продуктами.
В ніч на 8 грудня у Крим подали електроенергію лінією Каховка — Титан. Вона іде через весь півострів, частково охоплює Сімферополь, центральну й західну частину Криму.
"Свет на промышленные объекты еще не подают, а только обещают, — пише в соцмережі підприємець Сергій. — Зате влада Криму почала продавати виноградники неподалік від Гурзуфа. То людські поля. Я знаю тих бізнесменів. Ділянки незаконно відібрали".
2 
1
Коментарі