Найважливіші державні символи — гімн, прапор, герб — часто народжуються раніше від держави. Вони передають прагнення людей здобути незалежність. Змінювати ці символи — злочин. Так вважає художник-геральдист Олексій Руденко. Він автор ескізів булави, штандарта, печатки президента України, орденів Богдана Хмельницького і княгині Ольги.

— Пропозиції змінити гімн звучать не вперше. Свого часу Дмитро Павличко навіть написав текст нового гімну. Але такі ініціативи — справа невдячна. Тих, хто ними займається, називають гімнотворцями. Це чудове іронічне визначення для таких митців.

Гімн — це пісня. Чим вона важлива для держави?

— Це не просто пісня, а історична реліквія. Буває, держави ще не існує, але є люди, які прагнуть її створити. Їхні ідеї втілюються в пісні. Вона стає символом об"єднання. Так само, як прапор і герб. Французька "Марсельєза", гімни США, Угорщини, Польщі народжені в часи, коли поняття про націю цих країн тільки формувалося, точилася боротьба за національну ідентичність. Так народився і наш гімн. Через півстоліття Українська Народна Республіка включила його до тріади основних державних символів. Будь-яка спроба змінити їх — святотатство. Не розумію, навіщо міністр надзвичайних ситуацій порушує такі теми. Невже у його відомстві все так добре, що Нестору Івановичу нічим зайнятися? Чому ці люди навіть при їхніх посадах вирішили, що вони мають на це право?

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону

Критики вважають песимістичними слова "Ще не вмерла Україна". Може, й справді потрібно щось величніше?

— Перший рядок гімну переробили вдало. Замінили одну літеру, але від того змінився зміст: "Ще не вмерла УкраїнИ і слава, і воля". І жодного песимізму немає. Але від українського гімну залишився куций куплет. Прибрали сильні уривки. Наприклад: "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. В рідній хаті панувати не дамо нікому". Я радив би не змінювати гімн, а повернути його повну версію. Якщо в цій країні ще залишилося щось пристойне, то це прапор, герб і гімн.

×