Давно мріяла потрапити до Швейцарії. І хоч до Цюриха чи Женеви ще не добралася, свою мрію частково втілила – побувала у Саксонській Швейцарії. Саме так називають парк Бастай, що розміщений усього за годину їзди від Дрездена. Це була безкоштовна екскурсія у рамках туру по Європі – ну як не скористатися такою можливістю?
Якщо коротко, то парк Бастай – це скелі і річка далеко внизу. А ще міст між ними. Але наживо ця картина просто зачаровує. Бо скелі мають такі химерні форми, що виглядають, як намальовані. І міст майже 80 метрів завдовжки – наче з якогось фільму-казки. Що найцікавіше, під ним -- 40-метрове провалля. Тому тим, хто боїться висоти, униз краще не дивитися. А взагалі до повної картини бракує хіба що середньовічного замку і лицарів на конях.
Та, попри все, парком у звичному для нас розумінні таку місцину назвати важко. Це і справді більше схоже на бастіон, як і перекладається із німецької назва "Бастай".Туристів підвозять автобусом практично до самого входу у парк, пішки доводиться долати лише метрів триста по добре асфальтованій дорозі. Зате далі – круті схили і підйоми на різної ширини стежках.. Прогулянка по цих звивистих доріжках додасть адреналіну навіть доволі спокійним людям.
Кажуть, сюди люблять приїжджати альпіністи. Піщані скелі парку виростають над Ельбою на висоту 194 метри, тому ця місцевість ідеально підходить для скелелазіння. А раніше до парку часто навідувалися за натхненням художники і композитори. У відомого російського композитора Олександра Скрябіна є навіть прелюдія під назвою "Бастай".
Мені водночас і пощастило, і не дуже. Через холодну пору туристів було небагато – лише наша група. Тому можна було вповні насолодитися краєвидами і пофотографувати досхочу. Та, водночас, саме через холод уже за двадцять хвилин добра половина позитивних вражень у прямому значенні вивітрилася -- усю цю красу краще було би спостерігати через вікно, а не на височині, де розгулюють вітри.
Та найсмішніший епізод трапився уже на виході із "Бастаю". Гід ще на початку екскурсії звернула нашу увагу на маленький ресторанчик, де можна смачно і недорого перекусити. Її слова повністю підтвердилися – величенька миска густого місцевого супу із сосисками коштувала усього 4 євро. От тільки один невтішний нюанс – усі місця у цьому диво-ресторані були… просто неба. З чого можна зробити тільки один висновок – повністю оцінити красу "Бастаю" і колорит ресторанів біля нього можна лише у гарну, теплу погоду.
3 
2164
Коментарі