СПЕЦПРОЄКТ
Вій, привиди та Блакитні озера: відкрий загадки Чернігівщини
Містичні дзеркала, прекрасна кухня і яблука, за якими «полює» Європа: чим туристів вразить Буковина
Зимова пора — не завада для любителів подорожувати Україною. Вибиратися у різні регіони можна не лише під час відпусток і новорічно-різдвяних свят, а й на вихідних. Найбільш зручно вирушати у такі тури на авто. Це дозволяє самостійно організувати маршрут та свій особистий графік.

Gazeta.ua продовжує спецпроєкт, у якому розповідаємо про автомобільні подорожі Україною. В першому репортажі йшлося про історичні пам’ятки, цікаві локації, древні маєтки і старовинні церкви Чернігівщини. Для другої поїздки ми обрали Чернівці – одне із найвідоміших туристичних міст України, яке знаходиться за 40 км від кордону з Румунією. Розкажемо про тамтешні пам’ятки та порадимо маршрут, котрий допоможе якнайкраще ознайомитися не тільки з обласним центром, а й із частиною Буковини.
У подорож ми поїхали на автомобілі Volkswagen, який орендували у першому українському центрі каршерінгу Getmancar. Компанія дає змогу взяти машину у користування через однойменний мобільний додаток на необхідний вам термін. Для оформлення оренди потрібно у застосунку вказати особисті дані та завантажити фото документів. Потім достатньо знайти вільне авто на мапі, відкрити його з допомогою додатку та відправитися у подорож. Усі документи на транспорт будуть в салоні
ДРЕВНЄ МІСТО
Оборонний город на місці нинішніх Чернівців був заснований у другій половині XII cт. галицьким князем Ярославом Осмомислом. Згодом фортеця пала під натиском татар, а нове місто звели на правому березі річки Прут.

Вперше офіційна його назва Чернівці згадується на початку XV ст. Із того часу у нинішньому обласному центрі господарювали молдавани, австрійці, румуни. У 1940-1991 роках місто було частиною СРСР. Після розпаду Радянського Союзу тут остаточно закріпилася українська влада.
Іде від Центральної площі, окрасою якої є міська ратуша – міськрада. Праворуч від неї привертає увагу імпозантна триповерхова будівля художнього музею — класичний зразок віденської сецесії. Прикрашена скульптурами на аттику та майоліковим панно на верхній частині ризаліту.

Пішохідна зона починається ліворуч. По обидва боки вулиці чимало ресторанів, де можна повечеряти або випити кави з вишуканими десертами. По Ольги Кобилянської розташовані й музеї — краєзнавчий та літературно-меморіальний Міхая Емінеску, музей-кав’ярня та аптека-кав’ярня.
"Більшість вірян думали, якщо написати на стінах храму будь-яку інформацію, то вона одразу дійде до Господа Бога. У прямому сенсі на соборах писали смс..."
У Чернівцях зручно оселятися в одному з готелів у центрі міста, неподалік головної пішохідної вулиці Ольги Кобилянської.
Номер в середньому коштує 900 грн за добу.
ВУЛИЦЯ
ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ
Чернівці особливо чарівні увечері. Центральна вулиця якнайкраще підходить для неквапливої прогулянки містом
РЕЗИДЕНЦІЯ МИТРОПОЛИТІВ
Для повноцінної екскурсії Чернівцями варто скористатися послугами одного із місцевих екскурсоводів. Нам узявся допомогти гід Ярослав Адамчук, з яким зустрічаємося ранком біля центральних воріт Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Головний корпус навчального закладу з парковими ансамблями 2011-го були включені до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

У Ярослава начищені до блиску шкіряні черевики, класичні чорні штани. Біла сорочка з краваткою-метеликом визирає з-під коміру довгого твідового пальта класичного малюнку “в ялинку” з пелериною — такі носили наприкінці XIX — на початку XX ст.
- Якщо у Львові площа Ринок вже тривіальна в контексті блогерства, то в Чернівцях історія інша. Навіть наша вулиця Ольги Кобилянської чи ратуша — нетривіальні. Люди не чули про ці локації, — каже Адамчук. — Найтривіальніше в Чернівцях — це університет або “український Ґогвардс”, як його називають. Окрім цього масштабного проєкту в місті є велика історична спадщина: сотні пам’яток архітектури та велика кількість людей, що розвивали культуру, економіку та науку світу
Проходимо у високі ковані університетські ворота аби роздивитися колишню резиденцію православних митрополитів. Її завершили будувати 1882-го. Тоді ж запрацював навчальний заклад, де готували майбутніх священників, діяв центр православної митрополії. Його та семінарію закрила радянська влада після повернення у місто 1944-го. За 13 років у стінах колишньої резиденції запрацював Чернівецький державний університет.
— Наш заклад — один із восьми у світі, де навчальний процес поєднується зі спадщиною ЮНЕСКО, — говорить Микола Косташ, екскурсовод історико-архітектурного музейного комплексу при Чернівецькому національному університеті з 15-річним досвідом, викладач румунської мови.

— Тут була дубова дерев’яна підлога. Через головні двері подавали карету для митрополита. Через центральний парк вона проїжджала до міста.
Ліворуч від входу на 39 м піднімаються угору куполи храму Трьох Святителів. Через кам’яну арку можна пройти у його внутрішній дворик з чудовою акустикою. Простір замощений старими кам’яними плитами та засаджений вічнозеленими деревами. Нагадує подвір’я італійського маєтку чи монастиря.
— У радянські часи храм був закритий, — пояснює Адамчук. — Довгий час тут розташовувалася електронно-обчислювальна машина. Пощастило, що стіни не затонували і збереглися розписи. У 1990-х провели реставрацію, церква знову стала діючою. Тут люблять вінчатися, хрестити дітей.

Вхід на територію університету для туристів платний. Оглядова екскурсія коштує 50 грн. Всередині будівлю можна оглянути лише у супроводі одного з університетських екскурсоводів. Вони працюють із групами від 8 людей. Вартість для одного дорослого – 60 грн. Якщо група маленька, сума може піднятися до 80 грн.
Будівля зберегла сліди колишньої величі: білі статуї, натуральний камінь в оздобленні інтер’єрів. За великими вікнами довгих коридорів темніє університетський дендропарк, створений в англійському стилі. Традиційний для таких парків грот із сірого каменю створює містичну атмосферу. Ходять легенди, що колись з нього починався підземний тунель, який вів до залізничного вокзалу за 800 м.

Найбільше уваги в екскурсіях приділяють трьом залам: Червоній, Блакитній і Мармуровій.

Червона зала вражає розкішним і водночас стриманим інтер’єром. Найцікавішими для туристів є два венеційських дзеркала, встановлених 1878-го.
З балкону відкривається мальовничий вид на французький парк перед головним корпусом, чільне місце якого займає великий видовжений прямокутник, засипаний річковою галькою. Це — спеціальна система випаровування, яка дозволяє підтримувати особливий мікроклімат та зберігати цеглу архітектурного комплексу в спекотну літню погоду. Під дрібним камінням схована система мідних труб для подачі води. Саме тому ходити по цій ділянці заборонено, про що сповіщають таблички біля входу.
ЛЕГЕНДА РЕЗИДЕНЦІЇ:
Якщо пані подивиться в одне із венеційських дзеркал у Червоній залі, то одразу помолодіє на декілька років. Якщо на себе погляне панянка — скоро знайде нареченого.
Мармурова зала — центральна, розташована над головним входом. Після пожежі 28 червня 1944 року звідси зникли мармур та срібло, яким було рясно оздоблене приміщення. Будувалася для проведення синодів. Нині тут проходять університетські урочисті заходи.
— На будівництво резиденції витратили 1 тону 80 кілограмів чистого золота, 1 мільйон 800 тисяч золотих флорінів, — каже Косташ. — На той час за 20 флорінів можна було придбати коня — це було приблизно 12 грамів чистого золота.

Одна із найпопулярніших туристичних локацій для фото — балкон мармурової зали. Звідси двічі на рік ректор, проректори та декани університету вітають студентів: у перший день навчального року та у день вручення дипломів.
Цегла та кам’яне оздоблення споруд збереглося в первісному вигляді. А між каменями колон можна помітити, що будівельний розчин має незвичний темно-сірий, майже чорний, колір. Все каміння з’єднано свинцем — пластинами 3-4 міліметрів товщиною. Під час землетрусів будівля рухається. Чернівці розташовані в 7-бальній сейсмічній зоні, тому в середмісті так мало багатоповерхівок.

— Нещодавно один чоловік спитав у мене: що об’єднує чернівчан? Я задумався. Бо Чернівці — різні. Немає такого, щоб ми прив’язалися до однієї історії чи національності. Гадаю, що родзинка Чернівців у їх різноманітності, — додає Адамчук. — Тут йдеш і розповідаєш: отут була єврейська синагога, а тут — український дім. Оце — румунський народний дім, а отут — німецький. Тут — грецька кондитерська, а отут — європейська кухня. В місті переплітаються культури і вони взаємодіють на краще.
МІСТО СИНАГОГ
Щоб відчути особливу атмосферу Чернівців, відвідайте вулицю Синагог. Від університету туди краще проїхати машиною — це зекономить час і дасть можливість побачити все місто. У випадку відсутності власної можна орендувати автівку, наприклад у компанії “Авто Оренда”.

На вул. Синагог до нинішніх часів збереглася побудована у 1853 році колишня релігійна споруда — Велика синагога. Нині будівля перебуває у приватній власності.
— Тут розташовувалася головна синагога. Діяла, поки не звели ще одну — на сучасній вулиці Університетській, — розповідає Ярослав Адамчук. — У радянські часи синагога не працювала. Тут розташовувалися столярні цехи. Зараз організували інженерний коворкінг. Усередині приміщень збереглася частина настінних розписів. Побачити їх можна за попередньою домовленістю.

Квартири на вул. Синагог одні з найдешевших у Чернівцях попри те, що знаходяться поруч із центром.

— Все тому, що тут небезпечна зона обвалів, — додає гід. — Кілька років тому одна будівля зруйнувалася після сповзання ґрунту. Будинки потрібно рятувати. А на збереження архітектурної спадщини на 2022-й виділили лише 1,4 мільйона гривень.
— Наш заклад — один із восьми у світі, де навчальний процес поєднується зі спадщиною ЮНЕСКО, — говорить Микола Косташ, екскурсовод історико-архітектурного музейного комплексу при Чернівецькому національному університеті з 15-річним досвідом, викладач румунської мови.

— Тут була дубова дерев’яна підлога. Через головні двері подавали карету для митрополита. Через центральний парк вона проїжджала до міста.
З Чернівцями нерозривно пов’язані історії його мешканців-євреїв. До початку Другої світової війни в місті існувала найбільша на Буковині єврейська громада, а взагалі історія євреїв регіону налічує понад півтисячі років
РОДЗИНКА:
Підійдіть до будинку №34 та роздивіться сліди давнього напису. Це рештки вивісок, які колись були на багатьох єврейських будівлях. У них розповідалося, наприклад, про рід занять господарів.
Чернівці іноді називають “Єрусалимом на Пруті”, адже тут у XIX столітті жив та похований відомий хасидський цадик Ісраель Фрідман. До його могили досі з’їжджаються численні паломники. Ще одна з назв міста на початку XX ст. — “Місто синагог”.
ПЛОЩА ПРЕСВЯТОЇ МАРІЇ
Зараз ансамбль площі складає турецький міст XIX століття, квітковий годинник, павільйон над старовинним джерелом, кругла аркада та фонтан. На площі встановлено великий кований пам’ятник старовинному велосипеду.
— Наш заклад — один із восьми у світі, де навчальний процес поєднується зі спадщиною ЮНЕСКО, — говорить Микола Косташ, екскурсовод історико-архітектурного музейного комплексу при Чернівецькому національному університеті з 15-річним досвідом, викладач румунської мови.

— Тут була дубова дерев’яна підлога. Через головні двері подавали карету для митрополита. Через центральний парк вона проїжджала до міста.
ПОРАДА:
Неподалік, по вул. Центральна, 18, можна оглянути «будинок-корабель». Він є однією з туристичних візитівок Чернівців
Від вул. Синагог рукою подати до мальовничої площі Пресвятої Марії. Її ще називають площею Турецької криниці, або просто — Турецькою.

На цій території до XVII століття було турецьке поселення, розташовувалася лазня. Дерев’яний колодязь поруч із нею вважався найстарішим у Чернівцях. Біля нього стояла чаша з питною водою та турецький фонтан. Після переселення турків звідси у 1775 році, чашу почали використовувати для купання на Водохрещу.
БРІСТОЛЬ І СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА
ПОРАДА:
Навколо площі збереглися будинки з кованими дверима під’їздів, автентичною плиткою в парадних, атмосферними внутрішніми двориками. Ідеальне місце для селфі
Наступна локація, яка може зацікавити туристів — площа Філармонії.

— 1878-го тут збудували Будинок музичного товариства з глядацькою залою на 500 місць, — продовжує наш гід. — Свого часу у ньому виступав композитор Микола Лисенко, давала концерти співачка Соломія Крушельницька. Поступово культурне призначення будівлі розширювалося — відкрили кінотеатр. У 1945 році будинок остаточно зарекомендував себе в новому амплуа - Чернівецької філармонії, яка зараз має ім’я Дмитра Гнатюка.
На початку минулого століття на площі побудували елітний готель “Брістоль”. У ньому з’явилися одні з перших ліфтів у Чернівцях. Ресторан при готелі славився шикарною кухнею і був улюбленим місцем відпочинку для вишуканої чернівецької публіки. Нині там розташований гуртожиток медичного університету.

— Будинки цієї площі виглядають так само як на початку XX століття, за винятком дрібних деталей: змінилися вивіски, власники та мешканці будинків, атмосфера і мова, — каже Адамчук.
АЛЕЯ ЗІРОК
— А ще на цій площі запалюють хануку. Будинок поруч, побудований у 1908 році, зводився як Єврейський народний дім. Він так і підписаний вгорі. Був таким до радянської влади, яка відкрила тут будинок культури текстильників. Зараз це — центральний палац культури. На першому поверсі розташований чудовий музей єврейської культури на Буковині.
З Чернівцями нерозривно пов’язані історії його мешканців-євреїв. До початку Другої світової війни в місті існувала найбільша на Буковині єврейська громада, а взагалі історія євреїв регіону налічує понад півтисячі років
Популярною серед гостей Чернівців є і Театральна площа, де 1905-го збудували театр. Його зводили як оперний, тому має чудову акустику. У міжвоєнні роки театр був румунським. Українським музично-драматичним став після переобладнання 1940-го.

— Перша трупа акторів, які ставили українську виставу, приїхала з Харкова. Театр носить ім’я Ольги Кобилянської, — каже Адамчук. — Наша землячка, уродженка Буковини, більшу частину життя прожила в Чернівцях. Свої найвідоміші твори написала тут.

У цьому театрі 16-річним почав свою акторську кар’єру Іван Миколайчук — символ українського кіно XX століття.
РОДЗИНКА:
Огляньте будівлю Буковинського державного медичного університету ліворуч від театру. Чотириповерхова будівля була зведена 1909-го для Торгово-ремісничої палати. Про її колишнє призначення нагадує аттик зі скульптурами античних богів – покровителя торгівлі та ремесел Меркурія та богині землі Геї.
Колишній Єврейський народний дім — вишукана 4-поверхова будівля у стилі модерн з домішками бароко і ренесансу, височіє праворуч від театру. Споруда має два фасади. З боку Театральної площі один із них прикрашають чотири скульптури атлантів, що тримають на плечах колони та арку двох верхніх поверхів.

Зверху видніється зірка Давида та напис "JÜDISCHES HAUS — בית ישראל", що означає “єврейський дім”. Історичний напис відновили за сприяння єврейської громади у 2019 році
Посеред площі розташований затишний сквер. На його доріжках у 2000 році відкрили Алею зірок, де викарбувані імена діячів культури краю: оперного співака Дмитра Гнатюка, режисера Василя Василька, виконавців Назарія Яремчука та Софії Ротару, композиторів Миколи Мозгового і Володимира Івасюка.

Місце для алеї обрали не випадково. Саме на Театральній площі Чернівців 13 вересня 1970-го уперше прозвучала пісня “Червона рута”, якій судилося стати хітом. Її виконав автор Володимир Івасюк із одногрупницею Оленою Кузнєцовою. Також заспівали “Водограй”.

— Чому саме тут Івасюк уперше виконав пісню? Все просто. Поруч розташований адміністративний корпус медичного університету, де навчався композитор.
БУДИНОК З ЛЕВАМИ
До входу ведуть 12 облицьованих рожевим гранітом сходинок, обабіч від яких сидять білі гіпсові леви, що притримують обома передніми лапами картуші — прикраси у вигляді декоративно напіврозгорнутого сувою.

У дверях зустрічаємо голову Чернівецької обласної ради Олексія Бойка. Статний і стрункий чоловік приязно вітається та запрошує оглянути будівлю зсередини.
З Чернівцями нерозривно пов’язані історії його мешканців-євреїв. До початку Другої світової війни в місті існувала найбільша на Буковині єврейська громада, а взагалі історія євреїв регіону налічує понад півтисячі років
Зі зворотного боку кварталу, на вул. Грушевського, 1 є ще одна монументальна кам’яниця — будівля Чернівецької обласної адміністрації, яка колись була Палацом юстиції. Його будували у 1904-1906 роках за проєктом архітектора Франциска Сковрона у стилі класицизму.

Будівля нагадує італійський палац часів ренесансу. Водночас має елементи, притаманні модерну — облицювальна червона та зелена глазурована цегла, майолікові вставки з квітковим малюнком, написи “lex” — з латинської “закон”.
ПОРАДА:
Якщо вам потрібно навідатися до Чернівецької обласної адміністрації, то не забудьте одягнути маску при вході. Також чергові обов’язково попросять пред’явити сертифікат про вакцинацію.
Бренд розробляють спільно з Агенцією регіонального розвитку. Цьогоріч до публічного обговорення планують долучити голів громад, громадські організації, журналістів.

— Акценти робитимемо на родзинки, що маємо. Це і відомі наші курорти як Мигово, і фортеці та культові місця. Їх дуже багато, в кожному районі. У Буковини є гірські місцевості — Путильська, Вижницька громади. Особливо приємно, коли приїжджаєш туди з кимось уперше і бачиш, як люди захоплюються побаченим. Тоді ще яскравіше усвідомлюєш, яку красу нам Бог створив і дав. Розвиватимемо і стежки по маршрутах, подієвий туризм, промисловий, — додає Бойко.
— Захоплююся архітектурою Чернівців. На перший погляд, всі старі будинки дуже схожі між собою. Але якщо зупинитися і подивитися ближче, то дивуєшся — як можна було їх так будувати? Наприклад, наша обласна адміністрація була зведена за два роки. Дивовижно, що за такий короткий час побудували і оздобили таке величезне приміщення.

Думаю, що зараз будівельники, з усіма їхніми технічними можливостями і фахівцями, не можуть таке створити. А наш драматичний театр чи університет чого вартують? Люди зуміли створити красу. Уявляю, наскільки це все тоді цінувалося. Маємо максимально зберегти пам’ятки.
БУКОВИНА: НЕ ТУРИЗМОМ ЄДИНИМ
— Туризм у Чернівцях недостатньо розвинений — немає ще бренду. У нас маса місць, із яких можна зробити паломництво. Питання в тому, як подати все. Із помічниками працюємо над цим, — говорить Олексій Бойко.
Чернівецька область — це не лише туризм, додає голова. Буковина – сільськогосподарський край. Славиться садами. Зокрема, яблуневими.

— Область вирощує більше яблук, ніж уся Голландія. Це наша фішка...
— Область вирощує більше яблук, ніж уся Голландія. Це наша фішка. Успішність залежить від підприємця, — пояснює. — Можна побачити сади, як біля будинків вирощують — з нерівними деревами, гілками в різні боки, бур’янами. Не буде успіху в такого підприємства. Водночас є бізнесмени нової формації. Там садки за принципом найкращих європейських господарств — яблука зберігаються в ідеальних умовах, а на фасувальних лініях стоїть суперсучасне обладнання. Їхні фрукти продаються за кордон і майбутній врожай розписаний наперед.
У приклад голова облради ставить підприємство в Олексіївці Сокирянського району на кордоні з Молдовою — Товариство “Молодіжна аграрна спілка”. Підприємство можна оглянути, а в сезон — скуштувати яблука елітних сортів.

До підприємства буде важко дістатися громадським транспортом, найкраще їхати автівкою. Якщо не маєте власного транспорту, чудовою ідеєю буде орендувати авто у Getmancar.

У сусідньому Новодністровському районі розташований один із найцікавіших об’єктів індустріального туризму України — Дністровська гідроакумулююча електростанція.
З Чернівцями нерозривно пов’язані історії його мешканців-євреїв. До початку Другої світової війни в місті існувала найбільша на Буковині єврейська громада, а взагалі історія євреїв регіону налічує понад півтисячі років
— Це — гордість України. Станція унікальна. Навіть у світі таких мало. 22 грудня, до Дня енергетика, запустили в промислову експлуатацію четвертий гідроагрегат. Коли запустимо всі сім, Дністровська ГАЕС стане найкрупнішою у Європі, — каже Олексій Бойко.

ГАЕС — унікальна. Побудована, щоб виробляти електроенергію. Але в деяких випадках може її споживати — так забирає надлишок електроенергії з енергосистеми України та забезпечує її надійну роботу. Особливо під час пікових навантажень.
ПОРАДА:
У селі Олексіївка можна зупинитися на відпочинок у готельно-ресторанному комплексі «Хата рибака». Є двомісні номери та місце для риболовлі. Спійману рибу вам можуть приготувати та подати в одному із двох залів ресторану. Коронна страва — короп, запечений у кукурудзяному борошні. Середній чек — 250 грн.
Оглядати Дністровську ГАЕС найкраще в теплу пору року. Варто заздалегідь домовитися з адміністрацією станції про екскурсію.
ЧЕРНІВЦІ ГАСТРОНОМІЧНІ
Окрім історичної архітектури обласний центр здатний здивувати і гастрономічно. Багатонаціональність краю суттєво урізноманітнила місцеву кухню. Тут готують румунські, австрійські, угорські, єврейські, німецькі, карпатські страви.

— Найбільше пишаюся начинкою. Це наша страва, буковинська. Її запікають. Може бути солодкою чи ні. Її майже не побачити в рестораціях, хіба на замовлення — технологічно складний процес приготування, висока собівартість, — зазначає Ярослав Адамчук. — У нас готують по-особливому грибну юшку та банош. Голубці є у виноградному листі із кукурудзяною крупою. Поширена маїна — рулет із курячим м’ясом та вермішеллю, що запікається в духовці.
Чернівецька область — це не лише туризм, додає голова. Буковина – сільськогосподарський край. Славиться садами. Зокрема, яблучними.

— Область вирощує більше яблук, ніж уся Голландія. Це наша фішка...
ПОРАДА:
Якщо хочете скуштувати єврейських страв, то завітайте до ресторації «Rita Steinberg» на вул. Університетська, 48. Середній чек за обід чи вечерю на людину – 500 грн. Тут ви спробуєте найсмачніший хумус в Чернівцях, телятину за рецептом рава Менделя, справжні єврейські трубочки за старовинним рецептом, крафтові наливочки власного виробництва
Чернівці ідеально підійдуть для відпочинку людям, які полюбляють розглядати старовинні будинки та величні архітектурні комплекси. Тут чимало локацій для групових фотографій, є місця для селфі. Вразить кухня місцевих ресторанів. Там ідеально готують страви різних народів
РЕЗЮМЕ
Команда:
З Чернівцями нерозривно пов’язані історії його мешканців-євреїв. До початку Другої світової війни в місті існувала найбільша на Буковині єврейська громада, а взагалі історія євреїв регіону налічує понад півтисячі років
Ольга СТЕНЬКО Авторка
Мар'яна ВЕРБИЦЬКА Продакшн
Тетяна ДЕНЬКОВИЧ Продакшн
Сергій ДЗЕХ Редактор
Дар'я ШКОЛЕНКО Дизайнерка
Рада КІШКА Дизайнерка
Перший український каршерінг Getmancar — сучасна оренда авто лише в кілька кліків. Жодного офісу, жодних паперів, шукай авто на мапі та відправляйся у подорож.
Пальне, страховка та міський паркінг вже враховані у всіх тарифах
Матеріал підготовано за підтримки: