У Шверіні кожен господар саджає три фруктові дерева

Фото: Фото: Уляна Тимків

"Їздили в гості до подруги у Німеччину. Живе наша подруга в Шверіні, а точніше – село Брюзовіц. Шверін відомий туристам своїм знаменитим замком. Безумовно, архітектура міста вражає, до речі, північну частину Німеччини будували слов'яни. Але те, що справило на мене шокуюче враження, це німецьке село", - розповідає Віктор.

Чоловік зізнається, що до поїздки в Німеччину, уявляв її зовсім по-іншому.

"У селі навколо кожного будиночка засіяний газон, ніяких здоровенних собак, немає велетенських огорож, жодних грат на вікнах. Будинки – звичайні, невеличкі, акуратні. Ніхто не садить буряки чи моркву біля хати. Зрозуміло, що тут ще й причина в тому, що невигідно садити – все дешеве відповідно до зарплат. Хто не хоче купувати продуктів у супермаркеті, то щотижня в місто приїздить господарник і продає фермерські свіжі продукти: м'ясо, молоко, овочі", - продовжує він.

Кожна квартира, за словами мандрівника, має свій окремий смітник.

"Тут ніхто не розводить багаття біля озер чи у лісі, тільки на власному подвір'ї. А подвір'я тут які? Кілька соток, а не так, як в Україні – кілька десятків. Дуже популярні живі паркани. Кожен господар повинен посадити на своєму подвір'ї три фруктові дерева", - з захопленням ділиться враженнями подружжя.

"Люди тут дуже привітні, усі без винятку, - продовжує жінка,- усміхаються без штучності. Всі дисципліновані, мабуть, до цього стимулюють високі штрафи. Тут не поторгуєшся з міліціонером як у нас, якщо він побачив, що ти їхав без ременя безпеки, все – платиш штраф. Англійську знають не всі. В день у місті дуже спокійно, жвавий рух хіба що в супермаркетах та на дорогах – всі пересуваються автівками. От тільки туристи прогулюються пішки. Після 21.00 місто по-справжньому спить".

"Покупки робити тут – миле діло, - не вгає Віктор. – Весь час якісь знижки. Популярна акція – купуєш дві речі, третя – в подарунок. Дуже велика цінова амплітуда. Тобто можна купити джинси за 10 євро, а можна й за 100. От наприклад, я купив собі туфлі від П'єра Кардена, які коштували 120 євро, а по акції взяв за 50 євро. Враховуючи, що середня зарплата тут півтори тисячі євро, то булочка за 13 центів чи кілограм м'яса за 5 євро для німецького гаманця не є потрясінням".

"Порівнюючи з Україною, тут мало храмів та соборів, - додає чоловік. – Церкви маленькі, не людні і взагалі схожі на музеї".