Фото: Фото надані Ксенією Василюк

Киянка 23-річна Ксенія Василюк під час літньої відпустки побувала у Гельсінкі, столиці Фінляндії. Враженнями від подорожі поділилася із кореспондентом Gazeta.ua.

"Знала, що це одна із найдорожчих країн Європи. Тому коли збиралася їхати, довго відкладала гроші. За чотири дні витратила там 3 тисячі гривень, в основному на проїзд та їжу. Алкоголю зовсім не купувала, бо пляшка пива у Фінляндії коштує не менше 4,5 євро, якісна горілка — мінімум 15. За житло не платила, бо жила у будинку друга в місті Еспоо, за 10 хвилин на автобусі від Хельсінкі", - розповідає Ксенія.

Гельсінкі — молоде місто, тому історичних пам'яток там не так багато, як у Центральній Європі. Замість древньої архітектури у центрі міста — нове шикарне авеню із дорогими брендовими магазинами. Є кілька красивих соборів, один із них — Успенський. Це найбільший православний собор Європи. Та й музеїв вистачає, можна знайти на будь-який смак: музей зоології, сучасного мистецтва, історії Гельсінкі. Найбільше сподобався Атенеум — картинна галерея художників Фінляндії. У центрі міста також є "Палата тиші" - кругла помаранчева будівля без вікон. Туди можна зайти і скільки завгодно сидіти у цілковитій тиші, подалі від шумі міста.

Фінська природа сподобалася значно більше за столицю. Ніколи не бачила такої кількості озер, як у Фінляндії. Їх там більше 10 тисяч. Навколо водойм ростуть берези й сосни. Асфальтовані дороги всюди ідеальні, можна годинами гуляти й насолоджуватися свіжим повітрям.

Через велику кількість озер у Фінляндії немає необхідності будувати бювети із питною водою. Її беруть з-під крану, не кип'ятять і не пропускають через фільтри. Фінська вода — дуже чиста і якісна, її там усюди вистачає. В кожному ресторані Гельсінкі воду дають безкоштовно.

Зі столиці людей заохочують переїжджати у передмістя, бо у Фінляндії є багато незаселених територій. У місті Еспоо, де я жила, дуже піклуються про нових жителів. Відкривають багато лікарень, бібліотек. На 3,5 тисячі людей там збудували аж 50 шкіл. А цієї осені відкриють іще одну. Усі класні кімнати й бібліотека мають прозорі стіни, із цегли звели лише підсобні приміщення. Виглядає дуже сучасно.

Коли у передмісті Гельсінкі хтось купує земельну ділянку, прийнято йти до сусідів і питати дозволу, чи можна зводитии поряд із ними новий будинок. Зазвичай майже усі погоджуються, але спитати треба обов'язково. Фіни люблять бути на самоті, тому часто зляться, коли поряд гуде газонокосарка або хтось пиляє дрова.

Фіни не люблять багато працювати. Робочий день офісного працівника в Гельсінкі починається не раніше десятої ранку, а о 15-16.00 всі швиденько розбігаються додому. На центральних вулицях Хельсінкі не бачила заторів, поняття про "годину пік" у тамтешніх практично нема. Після роботи багато фінів їдуть додому на велосипедах, адже усюди по місту є велосипедні доріжки — дуже зручно, і грошей на бензин витрачати не треба. До речі, неприв'язані велосипеди у них валяються на кожному кроці. Можна лишити будь-де хоч на цілий день, їх ніхто не вкраде.

×