"Відвідати Венецію я мріяла давно. Хотіла побачити місто на воді на власні очі. Тож, коли почула про тур "Венеціанські канікули", одразу зрозуміла, що поїду! — розповідає російською 34-річна Олена Тулаінова із міста Маріуполь Донеччини. — Поїздка коштувала 245 євро плюс 250 гривень. У Будапешті й Відні, які були включені в програму, я вже бувала. А от два дні у Венеції — це казка, що стала реальністю".
Туристів поселили у тризірковому готелі курортного району Лідо ді Джесоло. До центральної частини міста потрібно було добиратися річковим трамваєм. Вартість години проїзду в громадському транспорті — 6,5 євро.
— Я уявляла, як гарно буде у Венеції! Приїхала, а там мряка. Засмутилася. Але гід показала на 60-метрову дзвіницю з архангелом Гавриїлом на вершині. Сказала, це місцевий метеоролог. Він щойно дивився на воду. А тепер повернувся в бік суші. Отже, дощу не буде. І справді, за годину вже виглянуло сонце, — усміхається жінка.
Щодня до міста на воді приїжджають 100 тис. туристів.
Біля причалу розміщена стоянка гондол. Як можна бути у Венеції і не покататися на гондолі? Запитала, скільки коштує година. Гондольєр відповів: 200 євро! А вже трохи далі ціна була вдвічі нижчою. Нас попередили, що треба торгуватися. Тож вдалося домовитися за 80 для чотирьох осіб. Враження просто супер! Дорогою бачили будинки Марко Поло і Казанови.
Гроші за катання на гондолі треба платити, щойно зайдеш на борт. Бо інакше при висадці італійці можуть підвищувати ціну. Мовляв, вибрали довший маршрут.
— Там же немає таких вулиць, як у нас. Тому вулицями називають канали. Повно мостів і мостиків. Із мосту Реальто такий краєвид відкривається! А знаменитий міст Зітхань, виявляється, названий так тому, що на нього приводили засуджених перед стратою.
У кожної сім"ї є свій катер
За 100 років Венеція осіла на 24 см. Місто тоне. Там живе лише 60 тис. людей. Вода потрапляє на перші поверхи будинків. Тому перед входом є металеві вкопи, які захищають від паводків. Коли висота припливу понад 60 см, вода Адріатики покриває головну площу Сен-Марко, та за 2 год. вертається назад. Усюди є дерев"яні настили, щоб люди могли ходити. Купити тут житло можуть лише багатії. Вартість 1 кв. м становить 13 тис. євро.
— Голуби на площі звикли, що туристи їх годують. Коли птахи бачать у руках хліб чи зерно, летять до тебе. Сідають на руки, голову. Зігнати їх можна, тільки кинувши харч додолу.
Вода, світло і газ надходять у місто по трубах із материка. У центральній частині немає навіть велосипедів. Однак у кожної сім"ї є свій катер. У когось "ягуар", у когось — старий "фіат". Найпопулярніший вид спорту — гребля. А найпоширенішою хворобою через постійну сирість є артрит.
— На кожному кроці продають венеціанські маски. Сувенірні масочки коштують 5 євро, а справжні великі — 10–20. Але ціни продавці на вулиці знижують неохоче. За маску замість 15 євро заплатила 14, — знизує плечима жінка. — Узагалі магазинчиків дуже багато. Так само, як і кафе. Шматок піци коштує 4 євро, маленька пляшка води чи чай — два.
У Венеції є 5 тис. зображень левів. Це один із символів міста. А іншим символом венеціанці вважають євангеліста Марка. Його тіло після страти в Александрії викрали венеціанські купці. Мощі лежать у базиліці Сен-Марко на однойменній площі.
— На стелі храму ніби жива Біблія сусальним золотом намальована. А ще там є золотий іконостас. У захрестя пускають усіх, але треба заплатити 1 євро.
Багато будівель покриті чорним нальотом. Це грибок, що вкриває білосніжний вапняк. Більшість палаців збудовані з цегли. Для закладання фундаменту в болотисте дно забивали палі. Між ними кидали биту цеглу та щебінь. На 1 кв. м площі йшло дев"ять паль діаметром 25 см. Укріпляли фундамент тільки там, де зводили будинки. Коли палі гниють, будинки починають "розповзатися". Їх "зшивають" металевими стяжками.
— Годинникова башта там дуже оригінальна. Щогодини фігури двох маврів б"ють бронзовим молотком по бронзовому дзвоні. На годиннику є римські цифри й арабські, а також планети Сонячної системи, фази Місяця. Здається, у Венеції неможливо заблукати. Усюди є вказівники дороги до площі Сен-Марко. До неї можна добратися з будь-якої частини міста.
Коментарі