Cімнадцятирічна львів"янка Марія Стадник наприкінці квітня виграла чемпіонат Європи з вільної боротьби. Вона стала єдиною українкою, яка досягла подібного успіху на турнірі у Москві. І тепер хоче кинути виклик своїй знаменитій землячці — олімпійській чемпіонці Ірині Мерлені.
Твоя суперниця у фінальній сутичці — росіянка Лілія Каскаракова — недавно перемогла тебе на міжнародному турнірі у Києві. Ти не комплексувала з цього приводу?
— Абсолютно. Та поразка мені навіть допомогла психологічно. Дуже вже хотілося взяти реванш. Перегризти, перемолоти суперницю, — сміється Марія.
Чи встигла вже відзначити перемогу?
— Так. У Москві з тренерами та іншими українськими спортсменами посиділи у моєму готельному номері. Розкоркували пляшку вина. Я взагалі алкоголь не вживаю, але за таку перемогу трішки пригубила. А вдома друзів зібрала.
Гонорар за перемогу використала для поповнення гардеробу?
— Гонорару ще не отримала. Але кілька футболок купила на зекономлені гроші, — каже задоволено.
Чим запам"яталося перебування у Москві?
— Вразив великий готель, у якому жили. Запам"ятався і п"єдестал пошани — там було повно квітів. Та й інтерес з боку журналістів...
Скільки інтерв"ю дала в Москві?
— Навіть не згадаю. Багато. Ніяково себе почувала: не звикла до загальної уваги.
Лідер збірної України у твоїй категорії олімпійська чемпіонка Ірина Мерлені для тебе — взірець у спорті?
— Безумовно. Але мрію вийти проти Мерлені на килим і перемогти її.
Чому ти вирішила займатися боротьбою?
— Мої друзі-хлопці йшли записуватися в секцію боротьби і мене покликали. Сподобалося. Та й батьки не мали нічого проти мого вибору.
Свої перші офіційні змагання пам"ятаєш?
— Так, це було 11 червня 1999 року в моєму селі. Той турнір я виграла. Після цих змагань запросили у Львівську школу-інтернат N2, де я почала вчитися і тренуватися.
Довелося дати їм разочок, щоб заспокоїлись
Бувало, що тебе клали на лопатки?
— Тільки на початку кар"єри. Тепер нікому цього не дозволяю.
Чи правда, що на килимі жінки агресивніші за чоловіків?
— Так. Вони не гребують жодним способом, аби виграти: заламують пальці, смикають за волосся. Часом боротьба жінок подібна до справжньої бійки. У чоловіків підлих прийомів, схованих від суддівських та глядацьких очей, менше.
Як ти ставишся до "змішаних" поєдинків жінок з чоловіками?
— Я тренуюся з хлопцями значно частіше, ніж з дівчатами. Тож для мене це звично.
А у справжніх бійках з іншими дівчатами брала участь?
— Було якось. Ішли з подружкою гуляти, і до нас причепилися якісь дівчата, хотіли гроші забрати. Це було у Львові, минулої осені. В них нічого не вийшло, хоч їх було і троє...
Довелося застосувати борцівські прийоми?
— Спочатку хотіла просто поговорити, але вони не забажали. Довелося їм дати разочок, щоб заспокоїлись.
Ірина Мерлені розповідала, що їй за перемогу на чемпіонаті світу серед кадетів дали премію 20 гривень і що заробити нормальні гроші в боротьбі можна лише на комерційних турнірах або на Олімпіадах. Нині ситуація не змінилася?
— За виграш на чемпіонаті Європи мають виплатити стипендію — 4000 гривень. І ще премію дати.
Які головні змагання тебе чекають у цьому році?
— Незабаром поїду в Японію на Кубок світу. У червні — чемпіонат України. А в кінці серпня — молодіжний чемпіонат світу в Гватемалі.
Чим, крім боротьби, захоплюєшся?
— Люблю читати, вишиваю.
Хлопця маєш?
— Так. Але про нього "нічого не скажу, при собі збережу".
1988, 3 грудня — народилася в селі Пісочному Миколаївського району Львівської області
1999 — почала займатися вільною боротьбою
2003 — чемпіонка Європи серед кадетів
2004 — вступила до Львівського училища фізичної культури
2005 — чемпіонка світу серед юніорів
2005 — майстер спорту міжнародного класу
2006 — чемпіонка Європи
2 
1
Коментарі