Ексклюзиви
Четвер, 21 квітня 2011 05:30

Не в тренері справа

Дискусія навколо призначення нового тренера національної команди України з футболу із численними версіями, опитуваннями та пропозиціями нагадала мені зовсім не футбольні події другої половини 1980-х. Тоді всі, від керівництва держави до звичайних людей, розуміли, що слід щось змінювати.

Додумались обирати керівників підприємств. Аби не міністерство призначало директора заводу чи фабрики, а самі працівники, демократично. Аби ця ідея провалилася, знадобилося менше року. Тому що демократія універсальна і незамінна у політиці, зайва у виробництві, де кожен має виконувати свою роботу заради конкретного результату.

Національну футбольну команду теж до певної міри можна вважати виробництвом. Точніше, головним підприємством системи підготовки українських футболістів. Керівник цього підприємства має добре знати як усіх здібних гравців, так і тих, хто із ними працює. Щоб в тісному контакті та співпраці готувати найкращих спортсменів до відповідальних міжнародних матчів під національним прапором.

На мою думку, проблема сьогодні не в директорі підприємства —  тобто тренерові футбольної збірної. Проблема у підготовці футболістів високого міжнародного рівня, яких у нас сьогодні немає. Заводу, що випускає застарілу і не конкурентоспроможну продукцію, не допоможуть демократичні вибори директора. Щоб така продукція в заводу, а в нашому випадку — у футболу, була, слід удосконалювати підготовку молодих гравців. А це справа набагато складніша, ніж сперечатися щодо тренера збірної.

Останніми роками нашу футбольну збірну готували три тренери. Кожен залучав до головної команди нових учасників. У тому, що ці футболісти збірної не підсилили, немає вини наставників. Винен рівень вітчизняних виконавців, які грають сьогодні в українських командах. Недарма ж нашої молоді немає у провідних футбольних лігах Європи. Там удосталь молодих сербів, хорватів, боснійців, македонців, чехів. Чи існує у футбольному світі чарівник, який за рік навчив би наших грати за збірну на рівні Іспанії, чинного чемпіона Європи?

Імена професійних футбольних "чарівників", які спеціалізуються на вишколі посередніх футбольних збірних до хоч якогось пристойного рівня, добре відомі всім. Ці "чародії" мандрують футбольними манівцями від Північної Америки до Азії, від Австралії до Африки. Видається, що запрошувати такого фахівця — не наш шлях. Своїх чарівників ми поки що не виховали — всі провідні футбольні клуби України, крім одного, тренують іноземці.

Повертаючись до виборів директорів часів радянської перебудови, нагадаю, що час усе розставив по місцях. Тепер для успіху підприємства або запрошують топ-менеджера світового рівня, або не заважають працювати тим, хто вже трудиться і хоча б чогось досяг. Тому реальний вибір у виконкому футбольної федерації, на мою думку, невеликий — або запросити до збірної фахівця міжнародного класу зі справді світовим іменем, або залишити на посаді теперішнього наставника Юрія Калитвинцева.

Зараз ви читаєте новину «Не в тренері справа». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 647
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода