Ексклюзиви
Вівторок, 04 серпня 2020 14:52

"Складаємо список. Будемо популяризувати" - як активісти борються за українську мову

  Громадський активіст Вадим Поздняков очолює ГО "Світанок", є співзасновником проєктів Декомунізація.Україна та Мова.Харків
Громадський активіст Вадим Поздняков очолює ГО "Світанок", є співзасновником проєктів Декомунізація.Україна та Мова.Харків

Українізувати громадські заклади потрібно поступово. Спочатку варто нагадувати власникам про необхідність використання української мови, потім писати скарги. Діють два аргументи – необхідність виконання мовного закону та підтримка іміджу. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповів громадський активіст із Харкова Вадим Поздняков.

"Така схема давала результати. Із тих, хто перейшов на українську, складаємо список. Будемо популяризувати, нанесемо на інтерактивну карту проукраїнських закладів. Шкода, що через карантин кожен п'ятий заклад із тих, до кого зверталися, зачинився. Тому вирішили зробити паузу, не дратувати бізнес, який і так зазнав збитків. Продовжимо цю роботу восени. Візьмемося за вивіски. Є власники з відвертою антиукраїнською позицією, але поки що ніхто не конфліктує. Будемо працювати і з ними. Можливо, доведеться судитися", - говорить Поздняков.

Ви є співзасновником проєкту "Мова.Харків". Чим займається організація?

Проєкт визрівав дуже давно, і актуальність його була вельми високою. Ми розпочали з історій харків'ян, які перейшли на українську, плануємо знімати ролики про кожного. Готуємо до запуску сайт, присвячений закладам, лояльним до української, - там буде інтерактивна мапа. Публікуватимемо різноманітну аналітику щодо мови викладання у вузах, обслуговування населення, ЗМІ.

Як прийшли до цього? Якою мовою користувалися в родині? В оточенні? Коли і під впливом чого перейшли на українську? Як сприйняли родичі, друзі?

З дитинства навколо мене всі говорили російською. Я вважав, що українську знаю і за потреби завжди зможу перейти на неї. Змінив цю думку після поїздки з друзями до Львова на футбольний матч 2010 року. Спілкуючись із львів'янами зрозумів: не виходить. Затинався, говорив, як Микола Азаров, і мені було неприємно. За певний період часу змінив налаштування своїх соціальних мереж на українську мову, почав слухати більше української музики, дивитися кіно з українським дубляжем, читати книжки. Поступово став двомовним, а з часом повністю перейшов на українську. Після подій 2013-14 років обмежив спілкування з тими, хто займав відверто проросійську позицію, хто не займав – не реагував на зміни негативно.

Харків має репутацію сильно зрусифікованого міста. Нещодавно минув рік із набуття чинності мовного закону. Як його сприйняли жителі та чи змінилася за цей час мовна ситуація в місті?

На жаль, нині місто залишається зрусифікованим, однак мовна ситуація все ж змінилася. Мер Геннадій Кернес почав вести сесії міськради українською. Так, ламаною, але українською, і це вже показник. У закладах громадського харчування з'явилися україномовні меню. Якщо раніше вони були в кожному 10-му закладі, зараз удвічі більше. На українську переходять і касири – в меншості, але з'явилося і таке. Більшість місцевих ЗМІ позапускали україномовні версії сторінок. З тими, що не мають їх, плануємо спілкуватися.

До 2014-го української мови на вулицях у спальних районах майже не було. Зараз чую щодня. Насправді в місті багато хто підтримує ідею переходу на українську, але вагається, боїться негативної реакції. З часом, якщо ми створимо середовище для вільного функціонування української мови, люди перестануть соромитися. Це робота надовго – треба десятиріччя, але будемо працювати. Маємо добитися, щоб уся проукраїнська частина перейшла на українську мову.

Автор: youtube
  Громадські активісти, волонтери, митці, а також небайдужі мешканці Харкова 16 червня 2020 року виступили проти посягань на українську мову
Громадські активісти, волонтери, митці, а також небайдужі мешканці Харкова 16 червня 2020 року виступили проти посягань на українську мову

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кернес почав українською вести засідання міськради - відео

Закон забороняє як російськомовні вивіски, так і користування у сфері послуг. Чи маєте успіхи в боротьбі з ними, попри карантин?

Нікого насильно не змушували і не тиснули. Намагаємося м'яко з більш-менш проукраїнськими власниками закладів домовлятися. Маємо певні успіхи. Перед запровадженням карантину писали переважно всім закладам харчування. Починали з меню. Пояснювали, що і для чого потрібно зробити, давали час. Ті заклади, що обіцяли запровадити хоча б меню українською, уже зробили це.

З обслуговуванням українською складніше. Але вода камінь точить. Якщо будемо працювати, то матимемо й результат.

Раніше депутат Чугуївської міської ради на Харківщині Руслан Овчаренко назвав українську мову розумово відсталою. Чи буде його за це покарано?

Активіст Святослав Літинський подав на нього до суду. Триває розслідування, яке може зайняти до пів року. Я скептично ставлюся до можливого покарання, але нерви йому попсують. Він українофоб. Дивуюся, чому його раніше не арештували і не відправили на обмін. Брав участь у всіх проросійських заходах у Харкові - навіть коли були шанси створити так звану ХНР. У списку його друзів у соцмережах є бійці незаконних збройних формувань. Він реально сепар, який діє на межі закону - пише якусь дурню, аби за неї не сісти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали розслідування щодо депутата, який потрапив у мовний скандал

16 липня у місті пройшов мітинг проти законопроєкту нардепа Максима Бужанського, який мав дозволити навчання російською у школах. Наскільки це питання актуальне для Харкова?

Знаю, що мітинг підтримало близько 200 людей. Того дня я був в Одесі на місцевій акції, на яку також прийшло до 200 людей. Для ранку буднього дня, ще й у період відпусток, це дуже багато. Навіть на якісь важливі акції місцевого значення приходить менше. Однак, наскільки знаю, жодної реакції від адміністрацій не було. Не заважали і проросійські сили. Вони проявляють себе переважно в інтернеті.

Щодо актуальності для Харкова, то в місті ще залишилися російськомовні школи, і не одна, й не дві. З цим треба прощатися. У Росії немає жодної україномовної школи, хоча українців там декілька мільйонів. Якщо люди хочуть вчитися російською, це має відбуватися не за державні кошти - хай створюють недільні школи і за свої гроші наймають викладачів російської. Не думаю, що закон Бужанського пройде він більше - політична гра.

Автор: times.kharkiv.ua
  Харків'яни вийшли на захист української мови 16 липня
Харків'яни вийшли на захист української мови 16 липня

Чи вдасться громадянському суспільству не допустити перегляду мовного закону і захистити українську?

Був у багатьох містах і до революції і після. Є відчуття, що української стало значно більше, особливо в таких містах, як Суми, Полтава, Черкаси. Раніше ж вважали, що українська - це мова "не городских", і її соромилися. Все ж у цих містах немає або дуже мало патологічних українофобів. У Харкові ще можуть зробити якесь зауваження у відповідь на українську. Але 2014-го в місті можна було побитися за синьо-жовту стрічку, не кажучи вже за мову.

Розмови про зміни до мовного закону - це загравання перед електоратом до місцевих виборів. У разі справжнього втручання на вулиці вийде багато людей. Не забуваємо, що рейтинги у "Слуги" достатньо високі навіть на заході країни. Поки вони балансують, рейтинги тримаються. Якщо оберуть одну зі сторін, втратять їх на заході і в центрі.

Українці роблять достатньо, щоб не допустити змін. Соціологія показує, що хитко, але все ж більшість виступає за єдину державну українську мову, і робити ревізії у бік російської немає сенсу. Виступають за російську переважно представники старшого покоління. Щороку кількість її прихильників зменшується, що є природним.

16 червня харківська громадськість виступила проти зміни Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Містяни зняли відео з поясненням своєї позиції.

Зараз ви читаєте новину «"Складаємо список. Будемо популяризувати" - як активісти борються за українську мову». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода