середа, 06 квітня 2016 17:29

"Потреба вже настала. Хочу і можу!" - байкер Ашот Арушанов переходить на українську

Знаний актор і байкер-мандрівник, засновник мотофестивалю "Тарасова Гора" Ашот Арушанов закликає спілкуватись українською мовою. "Тим, кому потрібно", вірменин назвав дюжину своїх причин для цього.

Про це він написав у соцмережі Facebook, - повідомляє Gazeta.ua.

  Ашот Арушанов
Ашот Арушанов

Я армянин (дописал для изданий, которые уже назвали меня азербайджанцем), который родился и вырос в Азербайджане. Точнее (и правильнее) - в Баку, самом интернациональном городе СССР, где все говорили на русском. Азербайджанский, конечно, преподавался в школе, но сами понимаете - уроки посещались так, "для галочки", чтобы хоть 2-ки не ставили. Как говорится, если что-то и влетало в одно ухо, то из другого вылетало. Хотя, одно четверостишие Самеда Вургуна о Родине помню до сих пор ))

По крайней мере, нигде за 18 лет жизни в Баку говорить на нём не приходилось. Азербайджанский телеканал включался редко, если только маме иногда хотелось послушать концерт какой-нибудь Зейнаб Ханларовой.

Родной армянский слышал, в основном, в деревне, куда ездили на летние каникулы с дедушкой (с которым тоже говорили на русском). Конечно, общение с местными пацанами тогда было неплохой практикой для хоть какого-то познания своего языка. Вернее, одного из его нескольких десятков вариантов, а точнее - иджеванского. Отцовское родство говорило на карабахском и горисском, которые я меньше, но тоже понимал...

А вот в русском все было на отлично - орфография, пунктуация, все дела. До сих пор еще тот "буквоед", как называл отец! ))

Пришло время армии. И хоть я и учился на вечернем, но благодаря связям отца и вечной коррупции в военкомате, я бы мог остаться где-то рядом и бегать на выходные домой, если не "откосить" вообще. Но, я попросил отца отправить меня подальше от дома. Ну, чтоб "бегать, прыгать, возмужать..." и всё такое... ))

В общем, на третий день томления на пересыльном пункте в Германии, нас, оставшихся из этой партии 4-х человек, наконец-то, тоже увозят в часть. Меня и 3-х азербайджанцев из деревень, которые по-русски вообще "ни в зуб ногой". И когда капитан в очередной раз обратился к одному из них уже практически крича, тот повернулся ко мне со страхом в глазах и вопросом "Что он сказал?!" На азербайджанском, конечно. И я не только понял его, но и легко смог ответить! Впервые в жизни я говорил на азербайджанском, причем, не напрягаясь! Оказывается, он жил во мне, просто "молчал", пока не назрела необходимость. Короче, ближайшие пару дней я был их переводчиком, пока нас не распределили по ротам и взводам.

Ближайших пару лет, зная азербайджанский (как выяснилось!), я уже понимал и сносно общался с казахами и узбеками, так как языки из тюркской группы похожи...

За месяц общения с этническими земляками - армянами, а только я в части был из Баку, я уже шпарил на ереванском армянском - говорил, читал и писал (правда, печатными... ))

Так же, катаясь не раз по США, у меня "всплывал" английский из школы и видеофильмов.

Когда-то изучал испанский для себя, но без практики дело далеко не пошло. Пока.

Очень нравится португальский... ))

Так вот. К чему я это всё. Я вже 24-й рік живу в Україні! Це більша частина мого життя. І я вважаю, що необхідність переходу на українську мову вже настала. Якщо потрібні причини - то ось вони:

  Ашот Арушанов. Світлини з профіля Fecebook
Ашот Арушанов. Світлини з профіля Fecebook

1. Першу я вже назвав. Живу тут і люблю цю країну.

2. Українська мова красива і багатогранна, вперше це мені відкрив Андрей Судилов ще в Криму в 90-х на прикладі слова "зимно" ))

3. Із мовами у мене все в порядку. В цьому плані я не тупий як "Азірів".

4. Це може стати прикладом для когось (Уже стає, знаю))

5. На одного носія мови стане більше.

6. Нещодавно викладав, що сталося з білоруською мовою. Жахливо...

7. Терпіти не можу змішання мов і суржик, типу того що днями чув в магазині: "Мені тут з утра насоветували..." Якій я в цьому "нудний", знають усі друзі. Тетяна, Олег, Василь це підтвердять.

8. Хай буде ще одна причина - на одну мову стало більше в моєму "мовному запасі".

9. Так, якщо я можу говорити мовою тієй країни, яка мене колись прийняла, то навіщо мені говорити мовою того, хто на цю країну напав??

10. Фейсбуком гуляє малюнок, де написано щось типу "Задолбали! ... Лучше быть русскоязычным патриотом, чем украиномовным предателем".
Согласен! Но еще лучше быть украиномовным патриотом! ))

11. І з рештою, чому ні??? Якщо я і хочу і можу! )

Пробна версія українской мови в мене вже давно працює, треба вже починати "ліцензійну" ))

Ніби достатньо причин, чи не так?

А, ось ще одна, але її теж треба сказати россійською.

- Даже грузины говорят по-украински! А ведь армяне лучше!
- Чем лучше??
- Чем грузины! ))))

Добавлю, что эта причина уже более личная. Навеяна одним известным губернатором ))

Конечно, с теми, кто не понимает по-украински, я буду говорить на понятном им языке. Это касается моих друзей из России, (и не только). Как минимум, поздравлять их буду на русском, когда кое-кто отправится в ад. Ну, а если кому-то мой переход в целом на украинский не понравится - значит, такие "друзья". ))

Якось так, панове! )) Буду вдячний за розуміння і виправлені вами надалі помилки, бо до перекладача майже не звертаюся, пишу сам і можу щось трохи плутати. І таки так - це не першоквітневий жарт, хоча й у вас уся спина ззаду! )))


Якщо вірити фейсбуку, дехто вже відгукнувся на заклик Ашота Арушанова.

Беру приклад з Ашот Арушанов i писатиму надалi тiльки рiдною, хоч i певний час це буде складно, бо в моïй Моторолi нем...

Опубліковано Oleksandr Pshenik 3 квітня 2016 р.

Нещодавно спілкуватись українською проявила бажання співачка Ната Жижченко, більше відома як Onuka

Зараз ви читаєте новину «"Потреба вже настала. Хочу і можу!" - байкер Ашот Арушанов переходить на українську». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути