У всьому чую музику. На моєму Harley не встановлена магнітола. Вона не потрібна, бо кожен поворот ручки для мене - нове соло, кожна передача - інша партія.
Уперше зрозумів, що таке щастя, коли навчався в школі. Тоді мама взяла мене в інтернат, де вона працювала. Я подивився на всіх тих дітей, що не мали ні батьків, ні дому, ні своїх іграшок, і зрозумів, як мені пощастило.
Рік для мене поділяється на дві частини - до байкерського фестивалю "Тарасова гора" й після. Цей фестиваль з'явився спонтанно. У травні 2002-го запланували здибатися з друзями в Каневі, піднятися на Чернечу гору, щоб ушанувати пам'ять Тараса Шевченка. Нас було близько 100 людей. Усе відбулося так тепло, що вирішили збиратися щороку. Зараз на фестиваль з'їжджаються по декілька тисяч байкерів із понад 15 держав.
Друзі мене називають Сальвадор. Ще до того, як став мотоциклістом, прозвали так на честь іспанського художника Сальвадора Далі. У середині 1990-х у Криму був співвласником кафе на березі моря. Розписав його в стилі Далі й назвав "Сальвадор". Кажуть, я такий самий навіжений.
Мріяти надзвичайно корисно. Але здійснюються мрії не одразу, а у визначений Богом час
Мрію завжди. Це надзвичайно корисно. Але здійснюються мрії не одразу, а у визначений Богом час. У дитинстві я їздив на "Орльонку" (марка велосипеда. - "Країна") і мріяв про "Україну". Згодом у мене з'явилася й "Україна". До 20 років страшенно хотів мотоцикла. Купив його в 30. Це був єдиний у світі Harley-Davidson із двигуном від "Дніпра". Два роки їздив на ньому. А зараз у мене справжній Harley.Чотири рази вступав на акторський факультет - не вийшло. Але минув час, і я почав зніматися у фільмах і рекламах.
Рух у спокої - не рух, спокій у русі - спокій. Це моє гасло. Порівнюю їзду машиною й мотоциклом. Коли їдеш автівкою, ніяких зусиль не прикладаєш, ти вже у спокої. А мотоцикл і велосипед не такі статичні: завжди треба тримати рівновагу, вагою тіла вкладати байк на поворотах, щойно він зупиняється - падає. Тож, коли ти на мотоциклі, спокій можливо віднайти лише всередині, у душі.
Я постійно закоханий, просто об'єкти різні. Уперше це сталося в 3 роки. З Мері ми весь час ходили парою. У школі це почало поступово спадати, і до третього класу минуло. Але ми дружили до закінчення навчання. Зараз Мері заміжня, живе в Канаді.
Вірю в кохання з першого погляду. Зі мною таке трапилося одного разу. Це було найсильніше захоплення в життя. 20-річний, я тоді саме повернувся з армії.
Колись не розмовляв із батьком півтора року. Я хотів грати на барабанах, а він не дозволяв. У дев'ятому класі вступив до музичної школи. Потрібна була згода батьків, я підробив підпис. Тато забрав мене звідти. Через це я припинив із ним розмовляти. Після школи батько поступився мені, коли я вирішив вступати на акторський факультет у чотири навчальні заклади. Він був поруч, підтримував мене. Але в жоден я не потрапив.
Людині не дається більше випробувань, ніж вона може витримати
Людині не дається більше випробувань, ніж вона може витримати. Якось, їдучи із Києва до Владивостока, в районі селища Тайга я потрапив під зливу, упав. Дощ сильнішав, сутеніло. А навколо - нікого! Ноги по кісточки в багнюці. Підняти мотик самому, з усім вантажем, на глині, де роз'їжджаються ноги, було нереально. Дочекався ранку. Молився, щоб злива закінчилася й усе висохло. Коли я знову поставив ноги на підніжки мотоцикла й рушив, мене так переповнила радість, що з очей потекли сльози. Я не гнав свої крейсерські 150 кілометрів на годину. Це були 15-20 кілометрів, але якими приємними вони мені здавалися. Їду й відчуваю вітер в обличчя. Я кричав від щастя й дякував Господу, що він цим випадком знову дав мені можливість пізнати радість їзди.
Мені все життя не вистачає спокою. Знаходжу його лише під час руху на мотоциклі.
Єдина різниця між мною і божевільним у тому, що я - не божевільний. Так казав Сальвадор Далі й це стосується мене.
На мотоциклі місце жінки ззаду. Зараз багато із них стають байкерами, і це їхнє право. Однак мені здається, що цим вони перебирають на себе чоловічу функцію. Їх перестаєш сприймати як жінок. Це просто свій чувак, і все.
Якби всі люди одночасно прочитали "Отче наш," то Земля у своєму розвитку стрибнула б років на 200 вперед. Навіть мала молитва зранку й увечері - це праця душі. Я молюся щодня.
Мотоцикл забезпечує гармонію душі й тіла. Коли летиш на ньому, то відчуваєш, як вітер видуває з тебе весь негатив. А якщо настрій хороший, то стає ще кращий.
Не треба з речами мати такого зв'язку, який не зможеш розірвати за 30 секунд. Нехай улюблений мотоцикл мені дуже подобається, але я не скажу, що жити без нього не зможу.
Сильнішими почуття робить розлука.
Чотири колеса возять тіло, а два - душу
Байкерство - як віра. Хтось тут від бід, хтось - від достатків, а хтось цим просто живе.
Чомусь новому вчить кожна ситуація.
Жінка - це продовження чоловіка, його віддзеркалення. Якщо не буде жінки, то чоловікові не буде кого по життю вести.
Мотоцикл подібний до жінки. Інколи влаштовує такі істерики. То пальне йому не подобається, то дорога не така, то ламається щось. Але все ж таки разом нам добре.
На мотоциклі ти відкритий для світу. А в машині сидиш, як у коробці, і через вікно дивишся на світ, як по телевізору.
Я просто катаюся. Мені однаково, як мене називатимуть - байкером, мотоциклістом, навіженим на двох колесах чи ще кимось.
Чотири колеса возять тіло, а два - душу.
1 
1
Коментарі