Росіяни запозичили в нас слово пекарня. Цей заклад вони раніше називали "калачная".
Які ще слова росіяни забрали собі, розповіла філологиня Ольга Васильєва у Facebook.
"Спальню росіяни теж запозичили в нас. У них була "спальная". А ось інші автентичні українські слова на позначення закладів, що закінчуються на -арня, -ерня, -альня, -ельня, багато з яких потребує двослівних відповідників у російській мові", - пише у своєму дописі Ольга Васильєва.
Приклади
броварня/ пивоварня (рос. пивоваренный завод);
сироварня (рос. сыроваренный завод);
мʼясарня (рос. мясной магазин);
винарня (рос. винный магазин);
книгарня (рос. книжный магазин);
квіткарня (рос. цветочный магазин);
зброярня (рос. оружейный магазин);
сукнарня (рос. суконная фабрика);
взуттярня (рос. обувная фабрика);
кавʼярня / каварня (рос. кофейная, пізніше кофейня);
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "З двох боків" чи "обома руками": як ці фрази замінити одним словом
друкарня (рос. типография);
лікарня (рос. больница);
перукарня (рос. парикмахерская);
вівчарня (рос. овцеводня);
ливарня (рос. литейная);
майстерня (рос. мастерская);
цукерня (рос. кондитерская);
парфумерня (рос. парфюмерный магазин);
цегельня (рос. кирпичный завод);
ґуральня (рос. спиртоводочный завод);
швальня (рос. швейная мастерская);
вітальня (рос. гостиная);
їдальня (рос. столовая);
пральня (рос. прачечная);
ткальня (рос. ткачечная);
приймальня (рос. приёмная);
вбиральня (рос. уборная);
роздягальня (рос. раздевалка);
приміряльня (рос. примерочная) тощо.
Усі -арні/-ярні повʼязані з продуктивним українським суфіксом -ар/-яр для творення маскулінативів, зазначає філологиня.
"Професор Тищенко наводив з чотири десятки засобів, які задіює російська мова для його заміни", - каже редакторка і наводить приклади.
Каменяр — каменщик, казкар — сказочник, бджоляр — пчеловод, газетяр — газетчик, володар — господин, вівчар — овцепас, трудар — работяга, байкар — баснописец, рибар — рыболов, крамар — торгаш, чудар — чудак, скупар — скупердяй, шахтар — шахтер, ледар — лодырь, нуждар — нуждающийся, сукнар — сукновал, коминар — трубочист, домонтар — домосед, ковзаняр — конькобежец, звіздар — звездочет, віршар — стихотворец, плотар — плотогон, лікар — врач, поштар — почтальон, нотар — нотариус, орендар — арендатор, перукар — парикмахер, бенкетар — участник банкета, словникар — составитель словаря, срібляр / золотяр — серебряных / золотых дел мастер.
До речі, -арню, -ерню вдало використовують українські бізнеси, утворюючи назви-оказіоналізми: "Реберня", "Новинарня", "Освітарня", "Манікюрня".
Також підказую ідею: нотаріальну контору можна назвати НОТАРНЯ. А жінка, яка в ній працює, буде НОТАРКА.
"Є в нас і сіткарні — місця, де плетуть маскувальні сітки нашим захисникам. Кумедно, що якось у ЗМІ назвали жінок, які плетуть ці сітки, пліткарками. Ні, вони сіткарки. Не біймося мови, творімо її", - наголосила Васильєва.
Кожна мова невпинно розвивається й змінюється залежно від часів та подій. Так і з українською. Оскільки події в нас нині буремні, то й новостворених слів — чимало.
Повномасштабна війна Росії проти України принесла багато неологізмів. Вони допомагають висловлюватися трохи емоційніше. Пропонуємо добірку таких новотворів.
Коментарі