Рівень підтримки української як державної у суспільстві високий. Але для збереження цього рівня потрібно вести системну і ефективну державну мовну політику. Для цього потрібна програма із розвитку і мережа безкоштовних курсів.
"Відповідно до мовного закону, до 16 січня 2020 року кабмін мав затвердити державну програму із розвитку та опанування української мови. Її немає досі. Так само мережа безкоштовних курсів вивчення української мови. Вони працюють не централізовано і лише завдяки ініціативі громадських організацій. Перш ніж вимагати від людей достойний рівень володіння державною мовою, треба створити для цього умови. Тут як ніде величезна роль міністерств культури, освіти та Ради національної безпеки і оборони. Адже мовний фронт в умовах гібридної війни не менш важливий", - говорить кореспонденту Gazeta.ua уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Натомість політики беруться за ініціативи, якими хочуть заробити собі політичні бали напередодні виборів. Вони - безперспективні.
"Мовної проблеми в Україні взагалі не існує. На порядку денному зараз стоїть війна, пандемія, економічна криза, геополітичні зміни. Питання мови поза десяткою найнагальніших, якими переймається суспільство. Тому я публічно звертався до депутатів Верховної Ради, до політиків місцевого рівня, із закликом готувати передвиборні програми на проблемах соціально-економічного розвитку, а не експериментувати на речах, які є основоположними для держави. Мова - це один із стовпів, на якому тримається нація", - каже він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний омбудсмен зробив заяву пов'язану з виборами
В Україні проживають представники близько 150 національностей. Тарас Кремінь вважає, що не потрібно виокремлювати україномовних чи російськомовних.
"2014-го на Майдан виходили люди, які спілкувалися різними мовами. Так само йшли добровольці на фронт, не лише україномовні. Їх консолідували цінності. Маю велику кількість друзів серед переселенців, добровольців та військових різних формувань. Всі вони володіють державною мовою, для них це питання світогляду. Тому ставити між україномовними та російськомовними такий бар'єр, я не став би. Конфлікти між людьми ніколи не виникають, доки між ними не з'являються політики", - додає мовний омбудсмен.
Інтерв'ю з Тарасом Кременем читайте у журналі "Країна" за 8 жовтня 2020 року.
Письменник Андрій Курков висловився про розділення ЗНО на іспит з української мови та літератури.
"Прикро за вчителів української літератури, яким зовсім нещодавно вказали на необов'язковість і неважливість їхнього предмету. Їм, звичайно, не звикати до дискусій щодо змін у шкільних програмах з літератури, щодо заміни творів одних письменників на твори інших, але щоб у чиновників від освіти раптом в руках заблищала червоноармійська шабля, такого ще не бувало. Не бувало, але вже є.
Набридло чиновникам дивитись на цих сіамських близнюків – українську мову і українську літературу. Захотілось їм – вжик – і відокремити одне від іншого. І з коментарів зрозуміло, для чого: щоб життя випускників полегшити, стрес прибрати. Та й хіба не важко мові тягнути за собою літературу?! Видно ж, як вони вдвох завжди якось незграбно теліпаються! А так мова одна, без зайвого клопоту і важкої праці в кожне вухо зайде і в кожній голові залишиться. Бо ж дитина щодня у своєму житті тільки мовою користується, без літератури!" - написав він
3 
1
Коментарі
1