Білоруська мова допомагає розкручувати команду. Цього висновку дійшли представники чільних білоруських клубів у різних ігрових видах спорту, повідомляє euroradio.fm.
На присвяченому цій темі круглому столі з'ясувалося, що навіть хокейний клуб "Динамо-Мінськ", якому багато хто дорікає за неповагу до національної мови, намагався активно її використовувати.
"Рік-два тому ми робили титанічні зусилля, щоб привнести частинку бєларуськості в діяльність клубу. Ми хотіли, щоб прізвища гравців на формі були написані білоруською", - розповідає про патріотичні задуми керівник прес-служби "Динамо-Мінськ" Іван Караічав.
У тому, що починання так і не здійснилися, він винить Континентальну хокейну лігу. Ця міжнародна першість 2008 року замінила хокейний чемпіонат Росії. У ній переможця визначають з-поміж російських, казахських, білоруських, українських, латвійських та словацьких команд.
"Нам КХЛ цього не дозволила. Ще через якийсь час з'явилася вказівка, щоби прізвища всіх гравців були написані латинкою. Ми сказали: "Добре, нехай прізвище "Кулакоў" буде написано "KULAKOU". Нам і цього не дозволили. Сказали, що писатиметься "KULAKOV". Ось, власне, і все. Ми виступаємо в міжнародній лізі, штаб-квартира знаходиться в Москві. Маємо те, що маємо", - розводить руками спортивний діяч.
Те, що сайт команди не має білоруської версії, він теж ставить у залежність від централізованого керівництва.
У квітні цього року на футбольгій грі "Кубань" - "Зеніт" фанати вивісили розміром у кілька секторів малюнок із козаком і українським написом "За Кубань! За Батьківщину!". Цю ідею вони позичили в наших товаришів.
"Приблизно 20% відвідувачів приходять на сайт з-поза Білорусі, більшість із них - з Росії. Ми граємо в міжнародній лізі. Російська мова повинна бути або основною, або однією з основних. Що стосується білоруськомовної версії, ми готові її зробити, але повинен бути ресурс для регулярного та якісного оновлення. У день білоруської мови усі новини складалися білоруською. Недостатньо написати три слова і заявляти, що ми робимо внесок у білорусизацію. Як тільки ми отримаємо можливість, зробимо білоруськомовну версію сайту. Те, що у клубу найбільший бюджет, не означає, що наші ресурси безмежні. У нас у клубі до цього питання дуже хороше ставлення, але є складнощі з тим, що у нас маленький штат і що граємо в міжнародній лізі", - каже Караічав.
Перчинки додає те, що КХЛ дозволила латишам писати прізвища латиською, словакам - словацькою, а білорусам не дозволили писати білоруською навіть латинськими буквами.
21 червня президент ліги підписав документ, за яким "передача іноземних імен і прізвищ з кириличних мов на латинку відбувається за правилами російської мови", - повідомляє сайт клубу.
Такі правила транслітерації затверджені на найближчі три сезони. За словами заступника голови Правління КХЛ Володимира Торжкова, підстав для цього рішення керівництво ліги мало більш ніж достатньо.
"У нас є певні домовленості з телебаченням. У наступному сезоні ми збираємося якомога більше матчів подавати для трансляції. У тому числі й західним глядачам. Є довгий список компаній, із якими співпрацює КХЛ. Тому було прийнято рішення, щоб усі прізвища на майках хокеїстів були написані латинкою. Правила транслітерації оформлені і затверджений. Це стосується всіх команд", - передає слова москвича білоруський сайт.
В день злуки українських земель на Кубані, Ставропіллі, Воронежчині теж відбувалися заходи. Для початку мета - автономія, а далі й від'єднання від Росії. З людьми, які це сприймають не тільки жартома, ми тримаємо тісний зв'язок.
Спорт і патріотизм пов'язані дуже тісно. Категорії "свої", "вболівати", "відстоювати", "пліч-о-пліч", "перемога", "гордість", "шана", й інші з однаковим успіхом сполучаються і з першим, і з другим поняттям. Хто не в темі - хай почитає чиїсь навколофутбольні спогади з українських стадіонів у часи СРСР. Як стадіон був сяким-таким місцем свободи висловлювань, навіть про радянську владу. Та й без того зрозуміло, чому в мирний час, багато гарячих голів знаходить своє місце на секторі.
Гаслом "Слава Україні!" - "Героям слава!" перегукуються тепер усі футбольні фанати України, названі правими, включно з симпатиками луганської "Зорі" та сімферопольської "Таврії". Питання тільки - чи відображає це якийсь прогрес їхньої національної свідомості. Бо 20 років тому київські вболівальники теж підспівували ввімкнуту на стадіоні "Благословенна будь, неопалима купино...". А чи виходить молодечий патріотизм далі за татуювання з тризубами - під питанням, якщо хлопці, тримаючи бандерівські прапори, все-ж, не почали спілкуватись українською. Впевнено наразі можна констатувати хіба що збільшення масовості уболівальницьких течій.
Втім, в усіх рухах головне - поводирі. Хай і не всі підлітки докінця розуміють значення символів і гасел, але в ініціативи вливаються, і враження це справляє:
Так у липні 2012 року підтримка київського "Динамо" відреагувала на закон "Про засади державної мовної політики" авторства представників Партії регіонів.
А так у квітні 2013-го на Кубані зустріли Сенкт-Петербурський "Зеніт":
Після спричиненого кубанцями фурору, який в російському та українському інтернеті вщух приблизно за тиждень, суперечки на форумах звелися до тверджень, що написи зроблені попросту кубанською балачкою і до українською мови та держави це не має навіть найменшого стосунку. Однак із розмови з хлопцем, який цього року побував у тих краях, видно, що це не зовсім так.
"На 22 січня цього року я їздив на акцію громадської непокори в Росію, - розповідає 22-річний Максим Михайлов, член "Братства". - В день злуки українських земель на Кубані, Ставропіллі, Воронежчині теж відбувалися заходи. Для початку мета - автономія, а далі й від'єднання від Росії. З людьми, які це сприймають не тільки жартома, ми тримаємо тісний зв'язок. Це й українці, і, як не дивно, російські націоналісти. Вони хочуть відірватися від Москви, бо вважають її окупаційною. Відхід до України бачать кращим варіантом".
"Райцентр Невинномисск, де я був, пережив міжнаціональну різанину. Тепер населення вимагає запровадити міграційний в'їзд на територію Ставропілля для кавказців, бо вони масово ріжуть тих москалів. Ну, як москалів... Я коли сидів, то в камері двоє, включно зі мною, мали російське прізвище. Решта - українські. В камері до дев'яти чоловік. Вертухаї (в'язничні охоронці - тюремне слово, від того, що ключами вертять - Gazeta.ua) теж. Але не було в тюрмі на 50 осіб жодного кавказця, - зауважує гість з України.
"У квітні цього року на футбольгій грі "Кубань" - "Зеніт" фанати вивісили розміром у кілька секторів малюнок із козаком і українським написом "За Кубань! За Батьківщину!". Цю ідею вони позичили в наших товаришів. Конкретно - в 19-річної дівчинки Оксани Вельви, яка живе в місті Мінеральні Води", - розповів киянин.
Повну розмову з Максимом читайте в якомусь із наступних чисел тижневика "Країна".
1 
1
Коментарі
36