25 червня, у понеділок, моляться до святого Онуфрія. Вважається, що він оберігає від раптової смерті. Онуфрій був сином одного персидського царя. За легендою, правитель не міг мати дітей і постійно молився, щоб Бог послав йому нащадків. Нарешті дружина царя завагітніла й народила сина. Однак диявол переконав правителя, що дитина не від нього. Мовляв, жінку спокусив інший чоловік. Щоб перевірити, диявол запропонував кинути малюка у вогонь. Мовляв, якщо дитина від Бога, то він збереже її від смерті. Так і сталося — вогонь розділився надвоє і Онуфрій лишився неушкодженим.
Однак у покарання Господь наказав цареві відвести сина до монастиря і залишити там. У 10 років підліток пішов у пустелю, наслідуючи Іоанна Хрестителя. Він оселився в печері та молився там до своїх останніх днів. Воду та хліб святому приносили ангели. У печері Онуфрій провів 60 років. За весь цей час його лише раз відвідала людина. Це був Пантуфрій, який збирав історії про пустельників. Кажуть, до Онуфрія його направив Бог, щоб пізніше християни змогли дізнатися про життя святого.
Засновницю Серафимо-Дивіївського монастиря в Нижньогірській області Росії монахиню Олександру (Мельгунову) згадують у вівторок, 26 червня. Вона народилася в багатій дворянській родині, однак рано овдовіла. Після смерті чоловіка Олександра 1758 року прийняла постриг у Фролівському монастирі, що в Києві. За переказами, там їй було видіння, що має збудувати божу обитель у Дивієво. Крім того, дослідники кажуть, що вона дала кошти на спорудження ще 12 церков і постійно допомагала сиротам. Молитися до матушки Олександри почали ще за її життя. Після смерті на її могилу щороку приїздять паломники та просять за очищення від гріхів.
У четвер, 28 червня, на службах розповідають про першого митрополита Київського Михаїла. Народився він у Сирії. До Києва приїхав після хрещення князя Володимира 988 року. Михаїл був ревним прихильником християнства, повсюди на місці капищ будував церкви та призначав священиків. Саме він курував зведення Золотоверхого Михайлівського монастиря в столиці. Помер митрополит 922 року, поховали його в Десятинній церкві. Пізніше мощі перенесли в Печерську церкву.
Свято водяника відзначають у п"ятницю, 29 червня, рідновіри та рибалки. На річки спускають пожертви у вигляді тютюну, пива, першої спійманої риби. Жінки плетуть своїм чоловікам-рибалкам вінки з "петрових батогів" (цикорію).
Пам"ять преподобного Леонтія Печерського вшановують у неділю, 1 липня. З юних років він вступив до Києво-Печерської обителі, де прийняв постриг. Мощі Леонтія перебувають у Дальніх печерах і вважаються чудотворними.
8 
35413
Коментарі