55-річний Юрій Іващенко 15 років тому побудував у селі Гальчин Андрушівського району на Житомирщині приватну обсерваторію. Відкрив там до 200 астероїдів.
Чоловік зустрічає на автовокзалі райцентру Андрушівки. Машиною за п'ять хвилин доїжджаємо до господи Іващенка. Навколо — городи та галявини. До найближчих будівель — із сотню метрів. На подвір'ї — два будинки з високими вежами. Там під білими куполами розташовані астрономічні телескопи. Металеві ворота відкриває помічник по обсерваторії Петро, на вигляд років 30.
— Небо все більше засвічується. По сусідній вулиці провели світло. Зводять нові будинки. За таких умов гірше спостерігати за небесними тілами, — Юрій Миколайович виходить із автівки. Заходимо до прохолодного приміщення, гвинтовими сходами піднімаємося нагору.
Посеред круглої кімнати стоїть великий телескоп. Помічник відкриває купол. Дві півкулі розходяться над головою з гулом. Видно безхмарне небо.
— Через цей телескоп спостерігали за ділянками неба, де концентруються астероїди та комети. Вся інформація з нього передається на комп'ютер, — говорить Юрій Іващенко. — Відкрили тут два астероїди, які наближаються до Землі. Це наше головне досягнення. Телескоп також стежить за космічним сміттям. Це уламки космічних кораблів. Можуть нашкодити планеті, якщо впадуть. Деякі мають ядерні реактори.
Космічне сміття часто падає?
— Щодоби — до кількох тонн. Зазвичай згорає, коли потрапляє в атмосферу. Якщо ні, невеликими частинками падає в океан або безлюдні місця. Якби упав гігантський астероїд розміром із 500 метрів, був би потужний вибух. За таких в атмосферу здіймається стільки пилюки й пари, що тепло від сонця не доходить до землі. Виникає ефект ядерної зими.
Які астероїди найнебезпечніші?
— Не відкриті заздалегідь. Усі великі давно відомі. Метеорит, який упав 2013-го в російському Челябінську, був малий. Але про нього не знали. Завдав багато збитків. Добре, що ніхто не загинув. Варто зважати на розмір астероїда . Кількаметровий згорить в атмосфері. Небесне тіло понад 50 метрів може спричинити землетрус.
Як діяти при падінні метеорита?
— Ховатися в бомбосховище. На зміну траекторії його польоту треба кілька років. Якщо такого часу немає, головне — передбачити, де впаде.
Чи падають на інші планети?
— Так, майже на всі. Наприклад, на Місяці є кратери від зіткнень з астероїдами. Лише на Юпітер і Сатурн не падають — бо це газові планети.
Чи є ознаки життя на інших планетах?
— Десятки далеких мають умови подібні до тих, що на Землі. Однак життя там немає. Мабуть, час існування цивілізацій обмежений. Вони гинуть, імовірно — через зіткнення планет з астероїдами. Для Землі актуальніші вулкани.
Вашою роботою цікавляться західні науковці?
— В американському Гарварді є міжнародна організація, що координує дослідження малих планет. Туди сходяться дані з усього світу. Таких обсерваторій, як моя, на Землі — близько 400. Навіть аматори з невеличкими телескопами відкривають об'єкти.
Помічник Петро натискає кнопку автоматичного відкриття купола. Бачимо краєвид на Андрушівку та Гальчин.
— Отам, між зеленим полем і зораним, лежить точка перетину 50-ї північної паралелі та 29-го східного меридіану, — показує ліворуч Юрій Іващенко. — Тому обсерваторію дуже просто знайти. Улітку ввечері ставимо телескопи посеред поля. Розповідаю людям про зоряне небо, про українські пісні, де йдеться про зірки, небо. Охочих багато.
2001 рік, 12 квітня — запрацювала Андрушівська обсерваторія
2003 рік — на базі обсерваторії відкрито перші астероїди
2005 рік — обсерваторія потрапила до 20 найбільш результативних у світі за дослідженням малих планет
2007 рік, 14 березня — відкрито астероїд Кличко, названий на честь боксерів братів Кличків. Також астероїдам дали імена письменниці Ліни Костенко та нині покійного актора Богдана Ступки
22 роки працював в автоцентрі
Юрій Іващенко народився 12 квітня 1961 року. Цього дня полетів у космос Юрій Гагарін. Мати назвала сина на честь радянського космонавта. Була шкільною вчителькою фізики та астрономії. Юрій закінчив фізико-математичний факультет Київського університету. Дев'ять років працював у Головній обсерваторії Академії наук УРСР.
— Потім — розвал Союзу. Науку перестали фінансувати. Нелегко було, рід занять змінив, — розповідає астроном. — Біля обсерваторії була СТО. На її базі відкрили українсько-японське підприємство "Ніссан-Україна". Шукали людину, яка знає англійську, тямить в автомобілях, має права, закордонний паспорт. Я відповідав усім вимогам.
Пропрацював там 22 роки. Мав гарну кар'єру, заробив гроші. Та мрія мене не відпускала. Не знаходив сам себе. Брав відпустки — їздив на міжнародні конференції у складі українських наукових делегацій. Аж поки остаточно не вирішив — треба самому щось робити.
Зосередився на будівництві обсерваторії. Був страшенний ризик. Бо сьогодні тратив усе з кишені на ідею, а що буде завтра — невідомо. Мене підтримали колеги на чолі з академіком Ярославом Яцківим. Надали купол, допомогли його змонтувати. За три роки запрацював головний корпус.
Півтора року тому звільнився з автоцентру "Голосіївський". Переїхав із Києва сюди. Вже кілька років обсерваторія має невеличкий міжнародний грант. Він дає нам змогу жити й працювати.
2 
1
Коментарі