— Мікрохвильовкою користуюся здебільшого для підігріву їжі. Також готую у ній гарячі бутерброди. На хліб ріжу ковбасу, зверху кладу сир, запихаю це в неї — і швидкий сніданок готовий, — говорить львів'янка Юлія Савич, 27 років. Має мікрохвильовку "Панасонік". Купила її 11 років тому за 1,5 тис. грн. — Ще м'ясо в ній зручно розморожувати. Вкинув туди — за 20 хвилин можна готувати. Не треба півдня чекати, доки розморозиться.
Жінка обирала мікрохвильовку потужнішу за 700 Вт, аби швидше підігрівала їжу. Також звертала увагу на підсвітку й двері.
— Люблю, щоб дверці мікрохвильовки були відчинені, коли вона не працює. Так вона провітрюється краще. А продають багато моделей, у яких не гасне світло, як двері не закриті. Обрала модель із грилем, щоб можна було курку підсмажувати. Але жодного разу ним не користувалася.
Мікрохвильові печі коштують від 1,3 до 10 тис. грн. На відміну від електричних і газових духовок, вони підігрівають їжу завдяки електромагнітним хвилям, що проходять крізь їжу і підвищують її температуру.
Мікрохвильовку обирають залежно від потреб і її вартості. Перш за все, звертають увагу на розмір.
— Внутрішній уміст вимірюють у літрах. Наприклад, для двох людей підійде піч на 16–19 літрів. Туди влізе невелика курка чи середньої висоти каструля. Для сім'ї з трьох-чотирьох осіб або для частування гостей бажано брати об'ємом від 23 літрів. Для родини на п'ять-шість людей краще купувати піч з об'ємом камери до 38–41 літрів. У неї вміщається гуска, індичка чи святковий пиріг. Можна кілька тарілок підігрівати одразу, — каже продавець-консультант магазину техніки Олександр Гребениченко, 37 років.
Звертають увагу на внутрішнє покриття мікрохвильовки. У найдешевших моделях воно — емальоване. Його просто мити. Але довговічніше — керамічне.
— Воно міцніше, його важко подряпати. Крім того, кераміка гладка, тому жир і частинки їжі не затримуються на поверхні, — говорить Олександр. — У найдорожчих пічках покриття із нержавійки. Такий тип покриття обирають, коли купують мікрохвильовку із грилем або конвекційною системою. Вона витримує перепади температури і найменш шкідлива.
Мікрохвильові печі за способом управління бувають із механічним регулюванням, на кнопках або сенсорах.
— Механічне регулювання є найпростішим: Коли встановлено дві ручки — для виставлення часу та потужності. Таким оснащують найдешевші моделі. Сенсорне управління дозволяє встановити точніші параметри. Зазвичай мікрохвильовки із сенсорами та кнопками мають багато режимів — пам'ять на приготування улюбленої страви, різні налаштування, типи розморожування продуктів тощо. Також у моделях з електронним керуванням установлюють екран.
Найпопулярнішою додатковою функцією мікрохвильової печі є гриль. Ним оснащують і недорогі моделі з механічним керуванням. Мікрохвильовки вартістю понад 4 тисячі гривень мають функцію конвекції — вентилятор у задній стінці рівномірно розподіляє повітря у всьому корпусі пристрою. Їжу з цією функцією готувати швидше.
— Щодо грилю, то це, швидше, маркетинговий прийом, ніж корисна функція. Потужність грилю зазвичай у мікрохвильовках мала і важко приготувати щоcь апетитне, — додає Олександр.
200 гривень коштують вживані скляні тарілки для мікрохвильовок. Цю деталь найважче знайти, кажуть майстри. Тарілки різних моделей невзаємозамінні — мають різний діаметр і кріплення по центру.
Їжу підігрівають лише у скляному посуді
Мікрохвильовка не шкодить продуктам, якщо їх правильно готувати й підігрівати в ній, вважає дієтолог 53-річний Борис Скачко.
— Під час роботи пристрою ніяких істотних змін у продукті не відбувається. Випромінювання впливає лише на нагрів їжі. Головне, щоб у ній не було хімічних добавок, різних солей, важких металів або радіонуклідів, — каже Скачко. — Розігрівати їжу варто лише у скляному посуді. Не можна використовувати пластикові контейнери чи кришки. Молекули пластику з такого посуду під дією хвиль потрапляють у їжу. Важливо, щоб мікрохвильовка була добре екранована. Якщо скляна частина дверцят не буде екранована спеціальною решіткою, хвилі вийдуть назовні. У разі потрапляння в око викличуть катаракту.
Олена КАПНІК
Рибу готують на потужності 350 ватів
Щоб приготована їжа в мікрохвильовій печі була смачна, варто не лише ставити час готування, а й потужність, радить продавець побутової техніки Олександр Гребениченко:
— Якщо потужність не виставляти, вона автоматично стає максимальна. М'ясо, птицю краще готувати на 70 відсотках потужності. Рибу, пельмені, тюфтелі — на 50–70 відсотках. Це десь 350–450 Ватт. М'ясо з прожилками прогрівається помітно швидше. Жорстку яловичину чи баранину краще тушкувати на потужності 50 відсотків. Щоб їжа рівномірно була приготована, її краще різати дрібними шматками.
Першу мікрохвильовку випустили для армії
Першу мікрохвильову піч зробили 1947 року. Вона важила 340 кг і була 2 м заввишки. Її замовили в міноборони США для солдатських їдалень і шпиталів. Ці пристрої використовували для швидкої розморозки м'яса. Потім печі почали замовляти на виробництва — для сушіння, розмороження та плавлення пластмаси, розігріву клею.
Першу побутову мікрохвильовку випустила японська компанія "Шарп" 1962 року. Але перші роки виробництва вона не користувалася попитом. Покупці вважали, що пристрій робить їжу шкідливою.
5 
1
Коментарі