На території селища Північне у місті Часів Яр на Донеччині місцевий комбінат вогнетривів планує розробити піщаний кар'єр. 316 будинків — знести. Підприємство просить місцеву раду виділити землю під будинками йому, а 230 родин виселити.
Міська рада Часового Яру розглядала питання про виділення землі 27 жовтня. Біля мерії зранку збираються депутати й активісти Північного. Під'їжджає чорний джип "Тойота Ленд Крузер". Виходить 70-річний Валентин Лук'янов, голова наглядової ради комбінату вогнетривів і батько нардепа-"регіонала" Владислава Лук'янова.
— За этим стою не я, а президент, — каже до жителів Північного і закурює. — Он в апреле этого года подписал программу, предусматривающую расширение сырьевой базы страны. Никакой проблемы нет вообще. С кем не сойдемся в цене — решим в суде, сделаем оценку.
Посилається на генеральний план міста. Розповідає, згідно з ним із 1984 року селище Північне зазначене як місце, яке не можна забудовувати. Іде на сесію.
— Наше селище построїли у 1940-х роках, а про генплан ми дізналися два місяці тому, — говорить 37-річна Світлана Максименко.
— Лук'янов сказав на слуханнях: "Хочете чи ні, але кар'єр буде", — додає 45-річна Тетяна Пилипчук. — Якщо не залишимо хати — нас просто викурять. Так, як у 1990-х зробили із селищем Формовка. Там зараз кар'єр. Тим, хто не виїхав, відключили воду, світло.
Жителів Північного до зали не пускають.
— Вы не умеете правильно себя вести, — відповідає мер Ольга Опанасенко, 50 років. Після умовлянь таки дозволяє зайти до зали.
У приміщенні температура +5°С, міськраду не опалюють, депутати сидять у куртках. За столом поряд із мером — Валентин Лук'янов. Розглядають питання про приватизацію 35 ділянок жителів Північного. Лук'янов проти.
— А почему раньше не оформили? — каже. — Перенесем вопрос приватизации на позже.
— Валентин Борисович, усі об'єкти перевірила земельна комісія, до якої входить ваш співробітник. Він проголосував "за", — відповідає землевпорядник Наталія Татаренко, 30 років.
— Он забыл, что работает на комбинате, а не в исполкоме. Я накажу его, — відказує Лук'янов.
— Ми не маємо права відмовити людям у приватизації ділянок, на яких вони живуть, — заперечує депутат від "Фронту змін" 38-річний Руслан Макарович.
— Не мути воду! — зривається Лук'янов і звертається до мера: — Комбинат еще проверит эти участки. Если вы забыли — комбинат содержит городской Дворец культуры, дает 70 процентов бюджета города.
До обрання мером Ольга Опанасенко працювала на комбінаті вогнетривів.
У цей час у Північному збирається мітинг. Люди обурюються, кричать.
— Як це Лук'янов не дав приватизувати ділянку? Вишвирне нас, як паршивого кота? Краще давайте Лук'янова посадимо на поїзд і відправимо в Італію замість глини, яку він відправляє, — гукає Тетяна Осадча, 52 роки.
— Про які державні інтереси він каже? — підтримує її Світлана Максименко. — Лук'янов продає глину за бугор і багатіє.
— Я працюю на залізниці, — говорить тамтешній Андрій Петров, 42 роки. — Так от, із 40 вагонів, які щодня відправляє наш комбінат, тільки два-три з продукцією, а решта із сировиною. У планах Лук'янова знести місто.
— Ось побачите: нас у бараки переселять. Лук'янов же вдавиться за копійку, я ж його знаю, — говорить чоловік середнього віку. Просить його ім'я не називати, бо працює на комбінаті.
— Лук'янов називає наші хати халупами, дає від 9 до 20 тисяч гривень. Пішли, я покажу свою халупу, — 52-річний Станіслав Стригунов проводить до свого подвір'я. — Усе почалось з того, що по хатах ходили развєдчіки з комбінату. Рознюхували, хто тут прописаний, які є документи за землю. Порожні ділянки по-тихому скупили. Я подзвонив на комбінат. За землю, кажуть, дамо 20 тисяч, а хату заберіть із собою. Таку хату, як у мене — з автономним опаленням, всіма удобствами — дешевше 15 тисяч доларів не купиш.
Він живе на вул. Пролетарській, 4. Біля двору зустрічає дружина 51-річна Валентина Вікторівна та внучка Вероніка, 4 роки. На ділянці добротна хата, літня кухня, два хліви. У хаті чотири кімнати, кухня, туалет із душем.
— Я чорнобилець, нічого в держави не просив, — розповідає господар. — Провів каналізацію, поставив туалет, зробив усі умови. Чому ніхто не казав, що нас знесуть? Навпаки, обіцяли провести газ, якщо проголосуємо за Партію регіонів.
Стригунов показує соціальний контракт, де під обіцянкою газифікувати селище стоять підписи Владислава Лук'янова, Андрія Клюєва та інших народних депутатів. Газ їм так і не провели.
— Пару років назад фірма "Кнауф Гіпс" розширювала крейдяний кар'єр. У жителів сусіднього міста Соледар викупила землю за ринковою ціною — 6 тисяч доларів за сотку, — говорить Руслан Макарович. — Німці поступили з нами совісніше, ніж свій Лук'янов. Він давить на людей. Мер у нього — свій, із 30 депутатів 10 працюють у нього безпосередньо, ще п'ятеро мають родичів-комбінатівців. Усім сказав: проголосуєте проти — вижену. Ставить усіх на коліна. У лютому Янукович підписав закон "Про регулювання містобудівної діяльності". Згідно з ним, затвердження проекту — формальність. На допомогу олігархам Янукович засекретив усі генплани. Тобто кожного жителя України можна вигнати так само, як і нас.
1 
1
Коментарі
76