"Я мала бути вдома, поруч. У всякому віці дітям потрібна підтримка матері", — 53-річна Галина Гавара з селища Івано-Франкове Яворівського району Львівської області заварює каву на кухні. 30 грудня 2007 року жінка повернулася з Італії — напередодні застрелився її 22-річний син В"ячеслав.

— У мене є два свідоцтва про смерть, видані 1 січня, — зітхає вона. — Чоловік Михайло помер того самого дня два роки тому, а тепер і син. Обох поховали 31 грудня. На похорон Михайла не встигла. Привезла картину: дівчина виходить із морських хвиль і чіпляється за камінний хрест на березі. Повісила у Славіковій кімнаті. А на дев"ятий день вона впала на те крісло, де син застрелився.

Галина Степанівна четвертий рік працює в полі під Венецією. Доньки Наталія, 28 років, та Ірина, 25 років, одружені, мають дітей.

— В"ячеслав ні в чому не нуждався, — говорить мати. — Закінчив у Львові кулінарне училище, навесні планував влаштуватися кухарем у бар. Перед Миколаєм вислала йому грошей, купив мобілку, куртку. Знав, що ця трикімнатна квартира буде його — старша сестра живе окремо, молодша піде звідси, як тільки побудується.

У кімнаті В"ячеслава все досі так, як було зранку 29 грудня. Над м"яким кріслом висить вишита картина, на стіні під стелею — щербинка, завбільшки з горошину.

— Близько шостої ранку хлопець повернувся додому, вийняв рушницю з сейфа, зарядив два набої, — розповідає майор міліції Володимир Шаблінський, 41 рік. — Поклав на стіл прощальну записку, сів у крісло, приставив дуло до підборіддя і подзвонив дівчині. Сказав: "Хочеш почути, що сталося?" — і натиснув на гачок. Стрілявся з мисливської рушниці "ИЖ-58" шротом на качку 16-го калібру. Вона зареєстрована, перейшла у спадок від батька.

Постріл розбудив сестру Ірину та її чоловіка Андрія.

— Наталя подзвонила перед шостою ранку (за місцевим італійським часом. — "ГПУ"), — веде далі Галина Гавара. — Каже: "Мамо, тільки не хвилюйся, Славік застрелився з рушниці". Не пам"ятаю, як я приїхала додому. Узяла 300 євро, добрі люди посадили на бус.

Прощальної записки мати не читала — слідчі підшили до справи.

— "Мамусечка, котик, вибачте, не було вибору. Наталя, Ірочка, вибачте. Зая, вибач, будь щаслива", — згадує її зміст Наталя. — Зая — це його дівчина Юля.

Син знав, що трикімнатна квартира буде його

У міліції вважають, що чоловік застрелився через нещасливе кохання. Кримінальну справу закрили.

— Слідчі їздили в село Ямельню до дівчини В"ячеслава, — продовжує Володимир Шаблінський. — Вона розповіла, що хлопець відмовився зустрічати з нею Новий рік.

Юлія навчається на економіста у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Із В"ячеславом заприятелювали більш як рік тому. Розмовляти вона відмовилася.

— Узяли на експертизу рушницю, мобілку, списали все на нещасну любов і закрили справу, — зітхає Галина Гавара. — А що насправді сталося? Відповідь син забрав із собою. Юля приходила на похорон, я з нею говорила. Золота дівчина, дуже мені сподобалася. Казала, що в останній тиждень Славік дивно поводився. То хотів святкувати разом Новий рік, то відмовлявся. Улітку планував одружитися, онучку мені подарувати. Його друзі розказують: збирався обручки купувати.

Напередодні самогубства В"ячеслав повернувся з приятелями із сусіднього Новояворівська.

— Того вечора Славік не пив, бо наступного ранку мав іти до сповіді, а потім посвячувати пам"ятник на батьковій могилі, — веде далі Галина Степанівна. — Його кликали посидіти ще в барі. Але син пішов.

Олег Мендак, 24 роки, — близький друг В"ячеслава. Він каже, що той не мав боргів.

— Якби щось таке було, я першим би про це довідався, — говорить Олег. — Сказав би мені зразу, бо знав, що виручу. У голові не вкладається, що таке сталося.

Наступного дня після похорону мати поїхала до Львова у собор Святого Юра.

— Православний священик відмовився запечатувати гріб — канон не дозволяє, — пояснює жінка. — То я до греко-католиків пішла. Не хочу будувати гріха на гріху. Чому душогуба, котрий десятки людей замордував, висповідають і поховають разом з усіма, а мою дитину, котра тільки себе позбавила життя, закинули десь під парканом? Священик запечатав могилу і хату посвятив.

×