Субота, 19 січня 2008 07:09

В"ячеслав Гавара застрелився на роковини смерті батька

Автор: фото з сімейного архіву Гавар
  В’ячеслав Гавара разом із сестрами Наталією (ліворуч) та Іриною влітку 2007 року
В’ячеслав Гавара разом із сестрами Наталією (ліворуч) та Іриною влітку 2007 року

"Я мала бути вдома, поруч. У всякому віці дітям потрібна підтримка матері", — 53-річна Галина Гавара з селища Івано-Франкове Яворівського району Львівської області заварює каву на кухні. 30 грудня 2007 року жінка повернулася з Італії — напередодні застрелився її 22-річний син В"ячеслав.

— У мене є два свідоцтва про смерть, видані 1 січня, — зітхає вона. — Чоловік Михайло помер того самого дня два роки тому, а тепер і син. Обох поховали 31 грудня. На похорон Михайла не встигла. Привезла картину: дівчина виходить із морських хвиль і чіпляється за камінний хрест на березі. Повісила у Славіковій кімнаті. А на дев"ятий день вона впала на те крісло, де син застрелився.

Галина Степанівна четвертий рік працює в полі під Венецією. Доньки Наталія, 28 років, та Ірина, 25 років, одружені, мають дітей.

— В"ячеслав ні в чому не нуждався, — говорить мати. — Закінчив у Львові кулінарне училище, навесні планував влаштуватися кухарем у бар. Перед Миколаєм вислала йому грошей, купив мобілку, куртку. Знав, що ця трикімнатна квартира буде його — старша сестра живе окремо, молодша піде звідси, як тільки побудується.

У кімнаті В"ячеслава все досі так, як було зранку 29 грудня. Над м"яким кріслом висить вишита картина, на стіні під стелею — щербинка, завбільшки з горошину.

— Близько шостої ранку хлопець повернувся додому, вийняв рушницю з сейфа, зарядив два набої, — розповідає майор міліції Володимир Шаблінський, 41 рік. — Поклав на стіл прощальну записку, сів у крісло, приставив дуло до підборіддя і подзвонив дівчині. Сказав: "Хочеш почути, що сталося?" — і натиснув на гачок. Стрілявся з мисливської рушниці "ИЖ-58" шротом на качку 16-го калібру. Вона зареєстрована, перейшла у спадок від батька.

Постріл розбудив сестру Ірину та її чоловіка Андрія.

— Наталя подзвонила перед шостою ранку (за місцевим італійським часом. — "ГПУ"), — веде далі Галина Гавара. — Каже: "Мамо, тільки не хвилюйся, Славік застрелився з рушниці". Не пам"ятаю, як я приїхала додому. Узяла 300 євро, добрі люди посадили на бус.

Прощальної записки мати не читала — слідчі підшили до справи.

— "Мамусечка, котик, вибачте, не було вибору. Наталя, Ірочка, вибачте. Зая, вибач, будь щаслива", — згадує її зміст Наталя. — Зая — це його дівчина Юля.

Син знав, що трикімнатна квартира буде його

У міліції вважають, що чоловік застрелився через нещасливе кохання. Кримінальну справу закрили.

— Слідчі їздили в село Ямельню до дівчини В"ячеслава, — продовжує Володимир Шаблінський. — Вона розповіла, що хлопець відмовився зустрічати з нею Новий рік.

Юлія навчається на економіста у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Із В"ячеславом заприятелювали більш як рік тому. Розмовляти вона відмовилася.

— Узяли на експертизу рушницю, мобілку, списали все на нещасну любов і закрили справу, — зітхає Галина Гавара. — А що насправді сталося? Відповідь син забрав із собою. Юля приходила на похорон, я з нею говорила. Золота дівчина, дуже мені сподобалася. Казала, що в останній тиждень Славік дивно поводився. То хотів святкувати разом Новий рік, то відмовлявся. Улітку планував одружитися, онучку мені подарувати. Його друзі розказують: збирався обручки купувати.

Напередодні самогубства В"ячеслав повернувся з приятелями із сусіднього Новояворівська.

— Того вечора Славік не пив, бо наступного ранку мав іти до сповіді, а потім посвячувати пам"ятник на батьковій могилі, — веде далі Галина Степанівна. — Його кликали посидіти ще в барі. Але син пішов.

Олег Мендак, 24 роки, — близький друг В"ячеслава. Він каже, що той не мав боргів.

— Якби щось таке було, я першим би про це довідався, — говорить Олег. — Сказав би мені зразу, бо знав, що виручу. У голові не вкладається, що таке сталося.

Наступного дня після похорону мати поїхала до Львова у собор Святого Юра.

— Православний священик відмовився запечатувати гріб — канон не дозволяє, — пояснює жінка. — То я до греко-католиків пішла. Не хочу будувати гріха на гріху. Чому душогуба, котрий десятки людей замордував, висповідають і поховають разом з усіма, а мою дитину, котра тільки себе позбавила життя, закинули десь під парканом? Священик запечатав могилу і хату посвятив.

Зараз ви читаєте новину «В"ячеслав Гавара застрелився на роковини смерті батька». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода