Четвер, 22 травня 2008 17:15

Віктор Медведчук програв Вікторові Балозі

Приватизація, про яку довго й палко говорила прем"єр-міністр Юлія Тимошенко, не відбулася. Уряд оголосив про перенесення на невизначений термін торгів щодо Одеського припортового заводу та шести обленерго. Очевидно, що роздержавлення вказаних підприємств відбудеться вже під керівництвом нового глави Фонду держмайна. Швидше за все, це буде компромісна фігура.

Андрій Портнов— нинішній виконувач обов"язків глави Фонду стає "битою картою". Її Тимошенко відправить у політичний резерв — занадто скандальної слави зажив Портнов під час свого короткого перебування у ФДМ.

Експерти кажуть про дискредитацію Кабміну і найбільшу політичну поразку Юлії Тимошенко в її нинішню каденцію прем"єр-міністра. Фактично це була публічна прочуханка, що наочно продемонструвала уряду, бізнес-елітам і народові, "хто в домі господар".

Приватизаційне протистояння відбувалося на трьох тісно взаємозв"язаних між собою рівнях: оперативному — між Андрієм Портновим і Валентиною Семенюк-Самсоненко, тактичному — між ідеологами сторін — Віктором Медведчуком та Віктором Балогою, і, нарешті, стратегічному — між Юлією Тимошенко та Віктором Ющенком.

Мабуть, найбільш важливим був рівень тактичний — рівень щоденного ухвалення рішень, реагування на дії опонента та консультацій із силами, здатними вплинути на ситуацію. І Медведчук програв цю боротьбу Балозі.

 Сьогодні ні для кого не є секретом, що екс-голова адміністрації президента Кучми став однією з головних фігур у штабі Тимошенко. Що дала їй ця співпраця? Насамперед, допомогла налагодити зв"язки із Кремлем — екс-президент Володимир Путін та дружина нинішнього президента Росії Дмитра Медведєва —  хрещені батьки доньки Медведчука. Напевно, завдяки йому Тимошенко вдалося прибрати або, принаймні, обмежити присутність "РосУкрЕнерго" на вітчизняному газовому ринку.

Після цього Юлія Володимирівна вирішила, що так само легко "антикризовий менеджер" розбереться і з приватизацією. Тому у ФДМ було висунуто Андрія Портнова — людину, близьку Медведчуку й антагоністичну до Віктора Ющенка. При цьому Портнов не вважає за потрібне приховувати це.

Від початку Медведчук, а відповідно, Портнов та Тимошенко, вибрали стратегію ігнорування зауважень президента щодо приватизації. Тому до 14 травня, дати початку торгів щодо першого з шести обленерго, приватизація була фактично поза законом: її зупинив указ президента і рішення РНБО. Зрештою, 7 травня вийшов номер "Відомостей приватизації" із наказом чинного голови ФДМ Валентини Семенюк-Самсоненко "Про заборону приватизації шести обленерго й Одеського припортового заводу".

Та все це було лише на руку стороні прем"єра. Адже приватизацію готували не для абстрактних інвесторів, а під конкретних покупців.

У випадку з обленерго на ризиковану "покупку" держпакетів могли піти тільки чинні акціонери — брати Суркіси, Ігор Коломойський та Костянтин Григоришин. Але група Григоришина відмовилася від участі в торгах, заявивши, що вважає їх нелегітимними. Після цього стало зрозуміло, хто головні герої приватизаційної п"єси Медведчука — брати Суркіси та Коломойський. Дніпропетровський мільярдер у цій низці виступав як фінансова ланка, а Суркіси — як ланка адміністративна.

При цьому Медведчукові було важливо замаскувати свого покупця і поставити фільтр для дрібних портфельних інвесторів акцій, що можуть піти на покупку із спекулятивних міркувань. Для виконання цих завдань вибрали біржову модель. Вона дозволяє учасникам торгів виступати анонімно й дає можливість одному реальному покупцеві імітувати конкурентну боротьбу за допомогою декількох підставних компаній. Щоб позбавитися дрібних "портфельників", держпакети не ділили на частини, а виставляли на продаж цілісно за ціною 500–700 млн грн.

Ризик реприватизації не лякав намічених Медведчуком інвесторів. За українськими реаліями, визнання конкурсів недійсними може тривати місяцями й навіть роками. За цей час із підконтрольного підприємства буде отримано операційний прибуток, який покриє всі витрати.

Та Коломойський, очевидно, отримавши з президентського табору чи то попередження (не кидати занадто прямого виклику Ющенку), чи то пропозицію (купити в майбутньому об"єкти на вигідніших умовах), вирішив піти з торгів щодо обленерго, а потім — і стосовно ОПЗ.

Після цього Кабмін в особі Портнова був вимушений "в дусі оперети" заборонити приватизацію Кіровоградським судом і остаточно скомпрометувати себе.

У результаті прем"єр залишилася без засобів для наповнення бюджету і без значних фінансових ресурсів для майбутньої президентської кампанії. Перед Юлією Тимошенко два шляхи: продовжувати наповнювати бюджет за допомогою інфляції або знову спробувати організувати приватизаційні конкурси. Перший шлях ефективний фінансово, але вкрай непривабливий політично — адже народ все більше починає пов"язувати галопуючу інфляцію з Тимошенко. Тому раціональнішою є спроба організації повторного приватизаційного конкурсу.

Проте він може стати повторенням попереднього протистояння. Із тією лише різницею, що президент визнаватиме формальну легітимність майбутнього голови ФДМ. Прав на проведення наступного конкурсу у прем"єра також мало — 16 травня глава держави скасував розпорядження уряду про перехід у підпорядкування Кабміну управління корпоративними правами ОПЗ, обленерго та інших стратегічних підприємств.

Отже, Тимошенко знову знадобиться Медведчук із його схемами та готовністю провести "приватизацію" для своїх друзів.

Зараз ви читаєте новину «Віктор Медведчук програв Вікторові Балозі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода