Субота, 12 січня 2008 07:09

Віктор Федорчук хоче повернути сина з Америки

"Єдиного мого сина вкрала колишня дружина, — бідкається "ГПУ" 47-річний киянин Віктор Федорчук. — Востаннє бачив Мстиславчика, коли йому було дев"ять років. Тоді він учився у третьому класі. Відтоді мрію хоча б почути його".

Віктор Олексійович — журналіст. Із колишньою дружиною Катериною Козоріз познайомився 1991-го. 19-річна дівчина навчалася на математика у столичному університеті ім. Т. Шевченка. За півроку побралися, народився син Мстислав. Василь Козоріз, 67 років, тесть Віктора, — професор математики, працював заступником міністра освіти.

— Я казав Каті, що заміж їй рано, — зізнається Василь Васильович. — Вона молодша зятя на 12 років. Але донька була закохана безмежно. До того ж Мислик з"явився.

За п"ять років Федорчуки розійшлися. Мстислава виховував батько. Тесть із тещею допомагали — зняли зятю однокімнатну квартиру поверхом нижче. Онука хотіли бачити частіше.

Катерина продовжила навчання, вступила до аспірантури Кремонтського університету в Каліфорнії й переїхала до США. Там вийшла заміж за науковця Ашиша Бхана. Він — виходець з Індії.

— Мстислав Каті був не потрібен, — зауважує Федорчук. — Він жив зі мною, ходив у 135-ту школу.

2000-го Віктор Олексійович відпустив сина на канікули до мами. Мстислав поїхав із бабусею Галиною Козоріз і не повернувся. Колишня теща залишилася з донькою.

— Зв"язок із сином перервався, — зітхає чоловік. — Катя сказала забути про нього, Ашиш заборонив спілкуватися навіть по телефону.

На електронні листи Віктора Олексійовича відповідав індус.

"Якщо хочеш спілкуватися з сином, то сплачуй тут його видатки. Можеш почати з половини вартості його кімнати й навчання, надіславши мені чек на 5 тисяч доларів, — зачитує один із таких послань Федорчук. — Мстиславу не потрібна українська мова. Хай краще вивчає іспанську чи китайську".

Поїхати до Каліфорнії Віктор Олексійович не може, бо не видають візи. Позаторік поскаржився на колишню дружину до Солом"янського райсуду столиці. Але всі рішення були не на його користь.

— Я дуже хочу бачити сина, не пошкодую нічого, — запевняє Федорчук. — У мене все є: гроші, двокімнатна квартира, будинок.

Дід також мріє про повернення онука.

Мстиславу не потрібна українська мова. Хай краще вивчає іспанську чи китайську

— Цього року Мисло закінчує школу, — пояснює Василь Васильович. — За результатами іспитів увійшов до двох відсотків найкращих випускників шкіл. Такі можуть вибирати будь-який вуз. Та я б хотів учити онука математики тут.

Чоловік хвалиться, що передає йому посилки з червоною ікрою та білим шоколадом: Мстислав любить українські солодощі.

Зв"язатися з хлопцем "ГПУ" не вдалося. На електронні листи він не відповів.

— Мені днями дзвонила Катя, — говорить Василь Васильович. — Я просив, щоб дала телефон онука. Хай Мисло сам вирішує, спілкуватися йому з батьком чи ні.

Зараз ви читаєте новину «Віктор Федорчук хоче повернути сина з Америки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода