Уранці 24 липня до рятувальників Старосинявського району Хмельниччини зателефонували з села Нова Синявка. Із каналізаційного колектора на території колишньої ферми дістали тіла доярки 38-річної Валентини Веселовської та двох її доньок:11-річної Надії та 12-річної Ольги.
— Це вже друге горе за останні два роки, — плаче Марія Дубоділ, 72 роки, свекруха Валентини. — У квітні позаторік помер син Микола. Увечері заснув, а вранці не проснувся. Йому був 41 рік. Старша Оля того ранку збиралася на районну олімпіаду з української мови.
Марія Федорівна витирає сльози, руки тремтять. Показує фотографії невістки й онучок, грамоти, які Ольга здобула на олімпіадах.
— Бідова то сім"я, — зітхає секретар сільради Валентина Кривицька. — Микола працював на різних роботах, Валя — дояркою. Після смерті чоловіка у неї виявили онкозахворювання. Дали другу групу інвалідності, пенсію. Получала ще гроші по втраті годувальника.
Востаннє Валентину Веселовську з доньками бачили увечері 22 липня.
— Валя завжди ходила з дівчатами, збирала трави й так лікувалася, — каже односельчанка Олена Члек, 50 років. — Я саме забирала коня, а вони всі троє йшли до ферми. Мабуть, по трави. Валя спереду, дівчатка за нею. Напроти якраз чорна хмара сунула. І вітер зірвався. Була десь сьома година. Я пропрацювала на фермі шість років, але про той колектор не знала.
Уранці 24 липня шукати дівчат почала директор місцевої школи Галина Волкова, 70 років.
— Ми живемо по сусідству, Надя й Оля виросли на моїх очах, — каже жінка. — Дивлюся, дорогою ходять гуси Валі. Хата зачинена… Оля вчилася на "відмінно", закінчила шостий клас. Надя тягнулася за нею, теж майже на "відмінно" вчилася. В обох очі сині, як небо, а волосся біле.
Тіла знайшли одразу. Вхід до каналізаційного колектора був відкритий, заріс бур"яном. Коли викачали воду, жінка лежала знизу, а на ній — дівчатка. У руках Надії був пучок полину. На землі лежав мішок.
Без сторонньої допомоги з колектора вибратися неможливо. Колодязь діаметром 70 см заходить углиб землі на метр. Далі — підземний резервуар розміром 4,5 на 3,5 м, заввишки 2,5 м. У той момент він був заповнений водою на 2 м.
— Основна версія така, що спочатку в люк упала молодша донька, — каже слідчий Сергій Дулепов із Старосинявського райвідділу міліції. — Там плавали її капці. Напевно, мати намагалася врятувати доньку. Як упала старша — невідомо. Взуття матері та старшої дівчинки знайшли поряд із отвором. Свідків немає. Напевно, мати до останнього намагалася врятувати дітей. Її ноги були у намулі, руки підняті над головою.
Смерть спричинило потрапляння води в легені — такий висновок судмедексперта.
— Колишня ферма, тракторний парк і майно розпайовані з 1992 року, — говорить слідчий. — Кому вони належать — невідомо.
Після смерті чоловіка у неї виявили онкозахворювання
25 липня Веселовських поховали.
— Давали на похорон хто скільки міг, — каже секретар сільради. — Готували у шкільній столовій. Обід був у музичній школі. За столами сиділо до 200 чоловік. Зараз люди на пам"ятник гроші здають.
Три могили викопали на початку кладовища. На кожній поставили хрест із фотографією.
— Дівчатка в труні лежали, мов живі, — зітхає директор школи. — У весільних сукнях, у фаті, з обручками. По два весільні букети.
Місцеві кажуть, на території ферми є ще три подібні каналізаційні резервуари. Рятувальники наказали закрити всі входи залізобетонними плитами, зверху засипати землею. Удень 28 липня люків не закрили. У колекторі, де втопилися Валентина з доньками, досі плаває червоний дитячий босоніжок.
3 
1
Коментарі
1