Вадима Кривоноса затримали міліціонери

Міліціонери залізничної станції Вінниця ввечері 17 квітня затримали 18-річного Вадима Кривоноса, другокурсника місцевого кооперативного коледжу.

— Це була неділя, — згадує його батько 40-річний Володимир Кривонос. — Син поїхав у гуртожиток. Я ввечері з ним говорив. Але в понеділок уже не міг додзвонитися: "Абонент поза зоною". Жінка подзвонила племінниці Ірі. Вона у педінституті вчиться. Іра найшла номери телефонів діток із Вадімового гуртожитку. Ми додзвонилися до них. Хлопці сказали, що Вадіма нема, а сумка його є.

Володимир Петрович із дружиною Галиною Василівною живе у селі Кірове Немирівського району Вінниччини. Почали запитувати про сина у знайомих. Опівночі їх набрав Артем Римар, який був із Кривоносом того вечора.

— У неділю ми з Вадімом та Олєгом сиділи в цілодобовому кабачку на вуглу жеде-вокзалу, — згадує 20-річний Артем Римар. — Було десь 11 часов вечора. В гуртожиток хлопців уже б не пустили. То ми вирішили посидіти до утра. Вадім майже нічого не пив. Ми вийшли надвір покурити. І його щось затошнило. Начав рвати. Підійшли патрульні — два сержанти. Питають: "Ти шо, хочеш обблювати весь перон?". Затримали. Ми спитали, що треба, щоб Вадіма відпустили. Сказали, 250 рублів. Ми поїхали до Олєгової сестри по гроші. Через півгодини вернулися. Міліціонер узяв 150 рублів і сказав, шо Вадіма вже відпустили.

У вівторок Кривоноси поїхали до лінійного відділку.

— Вийшов майор Петро Колеснік. Да, каже, він у нас був. Але випросився, щоби протокол не складали. Відпустили, — додає Галина Кривонос, 39 років. — Я питаю, то чого ж нам не подзвонили? "Бо він совєршеннолєтній". А чого, питаю, до ранку не затримали. "Бо він не дебоширив, скрутився калачиком і говорив, шо йому дуже погано".

Кривоноси почали шукати сина самотужки.

— Дві неділі, кроме води, нічого в роті не мали, — каже батько. — З ранку до ночі по Вінниці шукали. Усі діти з коледжу помагали, розвішували фотографії. Опитували всіх у кабаку,  таксистів. І в Одесу, Миколаїв, на Урал пересилали фотографії. І до ворожок зверталися. Ті казали, шо міліція замішана. І дуже боїться чорнявий чоловік.

1 травня тіло Вадима знайшли у Південному Бузі.

— Усе було чорне. До пояса був роздітий, тільки в брюках, носочках та кросовках. Студенчєский найшли в кишені. Хоча він його завжди в кошельку носив. Міліція нам даже не сказала, хто його найшов. А тепер ми взнаємо від людей, що найшов 13-річний хлопчик неподалік хімчистки "Сніжинка" біля Центрального мосту. Казали, що личко було донизу і спинка побита.

У хаті Кривоносів чотири кімнати. Тут прибрано та затишно. Дзеркала й телевізор завішані. На всіх столах викладені фотографії сина. Вадим спиртного не вживав. З дитинства хворів на астму, мав алергію на весняний цвіт дерев. Постійно носив із собою ліки.

— Вадим любив футбол. Але був звільнений із фізкультури. Я писала вчителям розписку, що дозволяю грати. Я йому завжди казала: ти не слабий, ти здоровий. Дівчини не мав. Тепер Бога молю, щоб приснився мені й розказав, що з ним сталося, — плаче матір.

Загиблий двічі снився двоюрідній сестрі 21-річній Ірині:

— Перший раз на мій день народження 27 квітня. Сниться, ніби я його здибала на Центральному базарі у Вінниці. Питаю, чого додому не йдеш. Каже: "Бо в мене зломано дві ножки". Питаю, а чого на базарі? Каже, що йду купляти куртку, бо холодно. Удруге снився 30 квітня. Просив, не плачте, я скоро прийду. Скажи моїй мамочці, каже, шоб пробачила, шо я не був на Паску вдома.

Причину смерті Вадима поки що не з'ясували. Матеріали у справі вивчає прокуратура.

— Результатів перевірки і медекспертизи ще нема. Видимих ознак насильницької смерті не виявлено: кістки цілі, розриву зв'язок немає, — говорить Наталія Мельник, керівник прес-центру Південно-Західної залізниці.

×