— Адвокати кажуть, що мені треба пам'ятника ставити за те, що пережила. А я навіть по смерті його не хочу. Аби лиш квартиру дітям відвоювали, — плаче львів'янка 44-річна Олександра Данилів. Її з вісьмома родичами виселяють із помешкання.
— Постанову ми отримали минулого тижня. Мерія хоче дев'ятьох людей поселити в кімнатку на 19 "квадратів", — продовжує жінка. Зранку 27 травня вона чекає виконавців біля будинку. Її підтримують адвокати, народний депутат Ігор Васюник з помічниками. — Я вже не витримаю того, що було два роки тому. Тоді наші двері розрізали болгаркою, урвались десь 30 міліціонерів і "жеківців". Виволокли мою вагітну дочку і 70-літню маму надвір, чоловіка на сходи кинули, вділи наручники. Сусіди кричали, діти плакали. П'ять "швидких" одна за одною прибули. Після того чоловіка інсульт вдарив, у доньки дитина померла.
Олександра Данилів — львів'янка. 18-річною влаштувалася двірником, бо мерія позачергово видавала житло комунальникам. Спочатку їй з чоловіком видали однокімнатку площею 19 "квадратів" без кухні й туалету. Там у них народилися троє дітей, стали в чергу на поліпшення житлових умов.
— Тоді начальником департаменту житлового господарства працювала Емілія Павлюк, — згадує Олександра Богданівна. — Вона подивилася, де ми живемо, і злякалась. Сказала, що знайде нам трикімнатну квартиру, але за це треба дати їй 8 тисяч доларів. Чоловік спеціально поїхав на заробітки. 1999-го ми зібрали гроші й нам дали цю квартиру.
Трикімнатна квартира Олександри Данилів на другому поверсі старої австрійської триповерхівки №8 на вул. Вірменській у центрі Львова. Має площу 92 кв. м.
— Тут були одні трущоби, — Олександра Богданівна поправляє дермантинову куртку. — Ні пічок, ні паркету, ні дверей. Ми все зробили, поміняли дерев'яні перегородки на цегляні. Ордеру не встигли отримати, бо Емілію Павлюк затримали за 57 взяток і посадили на 14 років. Десять років тут спокійно жили, а 2010-го нас почали виганяти.
У помешканні Олександра Данилів живе з другим чоловіком 55-річним Остапом, 27-річний син Олександр з дружиною і двома синами, старша донька 26-річна Оксана з чоловіком і молодша донька 17-річна Наталія.
— Біда одна не ходить, — зітхає жінка. — Чоловік працював на газовому заводі, лічильники міняв. Як перехворів на пневмонію, виявили туберкульоз, зара лежить в диспансері. Я за 10 років перенесла три операції на грижу, після тої спроби виселення дістала інсульт.
О 11.20 до будинку підходять п'ятеро виконавців.
— Я народний депутат, — Ігор Васюник зупиняє на вході, показує посвідчення. — Чого ви сюди прийшли?
Виконавець відкриває чорну теку, зачитує імена людей на виселення: господиню і трьох її дітей.
— А ви отримували клопотання, що ці особи тут більше не живуть? — втручається адвокат 24-річний Маркіян Дмитрасевич.
— Так. Ми зайдемо і перевіримо.
Виконавці заходять до квартири. Двері відкривають брюнетка років 25 у спортивному костюмі і короткострижений чоловік у окулярах — невістка і зять Олександри Данилів. З-за дверей визирають двоє хлопчиків. Під ногами гавкає малий кудлатий пес, прив'язаний до стільця.
— Ніхто з тих, кого ви назвали, тут більше не живе, — невпевнено каже чоловік.
Виконавці записують паспортні дані мешканців і виходять. Виселяти тих, хто не вказаний у постанові, не мають права. Запевняють, що в іншій постанові суд вкаже імена всіх мешканців.
— Всі вказані в постанові особи зараз тимчасово виїхали, — пояснює адвокат Маркіян Дмитрасевич. — Таким чином ми призупинили дії. Будемо подавати до Європейського суду з прав людини.
— Усе життя в цю квартиру вклали, а тепер виганяють. Це якби десь на окраїні Львова було, то Садовий (мер Львова 44-річний Андрій Садовий. — "ГПУ") за цю квартиру не боровся б, — каже Ганна Данилів, 67 років, матір Олександри. — А це ж центр, золоте дно. Он недавно по телевізору показували, як він продав швагрові універмаг на центральній площі по 3 тисячі за "квадрат". Розуміє, що його вже не виберуть, от і рве побільше.













Коментарі